Бомбардування в Сирії, Україна і візит Керрі в Москву

На тлі спроби військового перевороту в Туреччині Сирія і Україна зійшли з перших шпальт газет і екранів телевізорів. Проте ситуація на Близькому Сході досить динамічна і  значною мірою позначається на інших регіонах. Особливо на тих, у яких безпосередньо задіяні основні геополітичні гравці.

Військова ситуація в Сирії багато в чому залежить від ходу операцій проти ІД в Іраку. Після захоплення урядовою армією стратегічно важливого міста Ель-Фаллуджа наступною метою є Мосул. Це велике місто з населенням майже 1,5 млн осіб є другою неофіційною столицею ІД разом із сирійською Ракка. Додамо, що Мосул до того ж є великим центром видобутку нафти.

Вочевидь, бойовики ІД в Іраку зазнають серйозної поразки і  значних втрат. Вони втратили 12% території, і це далеко не кінець. У своєму складному становищі зізнаються самі ісламісти. Як заявив газеті The Washington Post представник ІД, «Нашу ключову інфраструктуру в Іраку і Сирії атакують, але нам вдалося розширитися. Частину командної мережі, медіаресурсів і фінансових запасів ми перевели в інші країни».

Це повідомлення підтверджується останніми терактами у Франції і Туреччині. ІД посилено перетворює свою вертикальну структуру в горизонтальну. Хоча військовий потенціал терористів далеко не вичерпаний. Про це свідчить перебіг військових подій у Сирії.

Незважаючи на підтримку російської авіації, війська президента Асада не можуть переламати хід боїв. Широко розрекламований наступ на Ракку захлинувся. Є проблеми на півночі країни в районі Алеппо. Опозиціонери почали отримувати більш сучасну зброю від монархій Перської затоки і з інших джерел.

Зокрема, Сирійська вільна армія (СВА) і Нова сирійська армія (НСА), що озброєні за програмою Пентагону на суму в $ 500 млн, частину своєї зброї досить імовірно передали бойовикам ІД. Деякі арабські держави, закуповуючи через посередників зброю у США, потім  передали її противникам Асада. Кількість постачань протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) TOW становить понад 10 тис. одиниць. Восени минулого року газета The New York Times писала про те, що Саудівська Аравія закупила 13 тис. Ракет для цих комплексів і передала їх бійцям СВА. Нещодавно контракт на придбання великої партії цих ПТРК підписала Йорданія, яка найбільш активно допомагає СВА і НСА.

Прикметно, що це відчуло на собі і російське угруповання. Нещодавно в районі Пальміри бойовиками був збитий гвинтокрил Мі-35 з льотчиком-інструктором полковником Ряфагатом Хабібулліним і лейтенантом Євгеном Долгіним. Як повідомляє Газета.Ру, полковник Хабібуллін очолював групу з п'яти вертольотів на бойовому завданні в провінції Хомс. У групі було по два Мі-35 і Мі-24, а також один гвинтокрил Мі-8 пошуково-рятувального забезпечення. Один з Мі-35 (модернізована модифікація експортного Мі-24В приладами нічного бачення) і був тим гвинтокрилом, який збили терористи імовірно комплексом TOW.

У відповідь почалася акція відплати. Російські дальні бомбардувальники Ту-22 М3 зробили два нальоти на об'єкти в Сирії. Ту-22 М3 - радянський дальній надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник, за кодифікацією НАТО - Backfire (Вогонь). Аеродромом вильоту для шістки дальніх бомбардувальників Ту-22М3 є авіабаза в Моздоку в Північній Осетії. Під час вильоту з цього аеродрому для нанесення удару по цілях у Сирії  бойове навантаження цього літака не повинне перевищувати 8-9 тонн, інакше палива не вистачить для повернення на базу. З повним бойовим навантаженням (24 тонни) радіус бойового застосування Ту-22М3 становить близько 800 км.

Отже, зрозуміло, що жодної військової необхідності застосовувати дальні бомбардувальники не було. Тим більше, що така акція надзвичайно дорого коштує. Як зазначив російський військовий експерт Віктор Мураховський, «з військової точки зору застосовувати її (дальню бомбардувальну авіацію - авт.) щодо так званих тапочниках (так військові називають близькосхідних терористів, які ходять в основному в національних капцях), що є недержавними збройними формуваннями, оснащеними легким озброєнням або захопленими в боях одиницями танків і БМП, недоцільно. Звичайно, це символічна акція». За його словами, для припинення торгових шляхів, запобігання перевезення нафти і паливно-мастильних матеріалів, а також поповнення боєприпасів терористам цілком вистачає складу російської авіагрупи на базі Хмеймім. Проте Кремль пішов на це з пропагандистських міркувань для внутрішньої аудиторії. До того ж захід досить вартісний.

Перспектива збільшення втрат у Сирії дуже турбує Кремль. Однак просто так піти звідти і зберегти при цьому обличчя неможливо. Тому в Москві погодилися на пропозиції американського державного секретаря Джона Керрі з розробки низки заходів щодо посилення взаємодії в Сирії.

Як видається, у відповідь американці зажадали припинення втручання Росії на Донбасі. Судячи з висловлювань Керрі, в російській столиці згодні піти з Донбасу за умови якихось поступок з боку Києва.

Саме ці фактори повинні бути враховані у розробці так званої дорожньої карти з донбаського врегулювання. Судячи з настрою американських дипломатів, Вашингтон розраховує до кінця року врегулювати донбаську кризу і відновити контроль України над окупованою територією.

Москва зі свого боку всіма силами буде намагатися зберегти в тому чи іншому вигляді своїх маріонеток у владі в Донецьку і Луганську і отримати для них максимально можливу автономію.

Проблема в тому, що домогтися одночасно своєї мети в Сирії і Україні не вдається. У Білокам'яній це розуміють, але погодитися з об'єктивними обставинами не можуть.

Серед них не  останнє місце займає банальний брак коштів, причому навіть на священну корову - витрати на оборону і безпеку. До того ж частина підприємств військово-промислового комплексу (ВПК) допустили зрив термінів виконання контрактів. Як заявив начальник Головного управління озброєння Збройних сил Росії Анатолій Гуляєв, «Мотовилихінські заводи» не виконали замовлення на поставку і модернізацію реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С». Не вкладаються у графік ремонт і модернізація Дальньої авіації, які виконуються компанією «Туполєв». Поряд з організаційними проблемами, складності у ВПК пов'язані і з браком коштів. Якщо вони і надходили, то безрезультатно, про що нещодавно відверто заявив куратор ВПК в уряді Дмитро Рогозін.

Найважливішим результатом візиту Керрі до Москви є зрушення в московській позиції щодо Сирії та України. Наскільки це відповідає дійсності –  можна буде визначити досить скоро. Вашингтон поспішає і довго чекати, не має наміру.