Коротко / ПЛАНЕТА

Солана стурбований подальшою долею України

Представник ЄС з питань зовнішньої політики Хав’єр Солана у своєму зверненні до Європарламенту виразив стурбованість у зв’язку з ситуацією, що склалася в Україні. Солана зазначив, що після виборів до Верховної Ради України процеси створення коаліції й формування уряду в Києві були дуже тривалими й суперечливими. Верховний представник ЄС виразив стурбованість розвитком України. При цьому він підкреслив, що Україна «дуже важлива для Євросоюзу». Нагадаємо, що цього тижня прем’єр-міністр України Віктор Янукович заявив, що ЄС стурбований відносинами між гілками влади в Україні, які викликані конституційною реформою.

Сенат затвердив терміни виведення військ з Іраку

Військова кампанія в Іраку фінансуватиметься до березня наступного року. Такий законопроект ухвалив американський сенат. Після цього президенту Бушу запропоновано вивести війська з Іраку. Джордж Буш неодноразово заявляв, що збирається накласти вето «на будь-який закон, який обмежує дії наших командуючих в Іраку... законопроект, який не передбачає фінансування наших військових». Сенатори 51 голосами проти 47 постановили пов’язати питання виведення військ із фінансуванням військових в Іраку. Законопроект гарантує виділення $122 млрд. на військові операції, переважно в Іраку та Афганістані, однак вимагає від президента почати виведення військ з Іраку протягом 120 днів із дня прийняття закону. Тепер Палата представників і сенат повинні звести воєдино свої версії законопроекту й представити їх на підпис президенту. Якщо президент накладе вето (а так, швидше за все, і трапиться), законопроект не набере чинності.

Ізраїль може укласти мир зі своїми ворогами через п’ять років

Укладення миру між Ізраїлем і його противниками буде можливе через п’ять років, вважає прем’єр-міністр країни Ехуд Ольмерт. Про це він заявив в інтерв’ю ізраїльській газеті «Едіот Ахронот», не уточнивши, кого він має на увазі під ворогами Ізраїлю. За його словами, для цього починають виникати всі необхідні передумови. «Ми повинні зуміти скористатися ситуацією», — заявив Ольмерт. «Йдеться, передусім, про зміни на міжнародному рівні, пов’язані з дійсними потребами Ізраїлю», — зазначив ізраїльський прем’єр. На його думку, про ці зміни свідчать результати самміту Ліги арабських держав (ЛАД) в Ер-Ріяді й початок переговорів Ізраїлю з главою палестинського уряду Махмудом Аббасом. Арабські лідери в четвер на самміті ЛАД в Ер-Ріяді в черговий раз звернулися до Ізраїлю з пропозицією прийняти арабський план розв’язання регіональної кризи й розпочати прямі переговори з палестинською стороною. На відміну від попередніх арабських саммітів, під час яких між учасниками виникали серйозні суперечки з питання про мирну ініціативу 2002 року, цього разу всі арабські лідери виявили солідарність і терпимість.

Назарбаєв визнаний кращим еміром сучасності

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв отримав із рук віце-президента Пакистанської мусульманської ліги нагороду за «Кращу систему управління серед мусульманських держав». Глава держави прийняв делегацію Ісламської Республіки Пакистан на чолі з віце-президентом партії «Пакистанська мусульманська ліга» Гохаром Аюб Ханом, який вручив Назарбаєву нагороду. Відомо, що традиційно правителі мусульманських країн, а іноді й ватажки мусульман загалом, називалися емірами. Лише згодом це слово стало тільки офіційним титулом у деяких ісламських державах. Нагорода, отримана Назарбаєвим, встановлена англомовним пакистанським виданням Pakistan Observer. Вона присуджується правителю тієї мусульманської країни, де вдалося досягнути найбільших успіхів у проведенні ефективних економічних реформ у країні, розвитку процесів демократизації в суспільстві, створенні умов міжконфесійної терпимості й толерантності, а також за особливий внесок держави в розвиток регіональної й міжнародної безпеки. Казахстан став третьою країною, яку обрало видання.

Путін проти збільшення терміну

Володимир Путін не збирається змінювати конституцію з метою продовження президентського терміну або кількості термінів. Про це заявив перший заступник прес-секретаря президента Дмитро Пєсков. Його слова прозвучали у відповідь на ініціативу спікера верхньої палати російського парламенту Сергія Міронова, який вчора запропонував збільшити термін служби президента Росії з чотирьох до п’яти або навіть до семи років. «Для такої великої країни, як Росія, чотири роки — це короткий термін», — заявив Міронов. Крім того, він висловився за зміну конституційного положення, відповідно до якого одна й та ж особа не може займати президентську посаду в Росії більше двох термінів поспіль. Ідею російського спікера також підтримала перший віце-спікер Держдуми від фракції «Єдина Росія» Любов Сліска. «Президент міг би виконувати свої повноваження не чотири роки, а п’ять і, можливо, навіть сім, і не два терміни, а, наприклад, три», — зазначила вона. Разом із тим, вона вважає, що в ситуації, яка склалася, вирішальне слово буде за Володимиром Путіним.