Людяність – проти морозів
Як київські активісти рятують взимку лебедів, собак та інших тварин
Деякі експерти стверджують, що 2017 рік пройде під знаком «чорного лебедя» — так називають непередбачувані ситуації, які суттєво впливають на усталений порядок речей. А для Команди порятунку тварин у Києві, незалежної спільноти рятувальників-добровольців, цей рік почався з викликів до білих лебедів, котрі замерзають у водоймах столиці і територій поблизу. Взагалі через екстремальну погоду січень у рятувальників напружений: вони вже рятували і кажанів, і собаку укупі з власником — від іншого агресивного собаки.
Нещодавно ми розповідали, як у морози допомогти безпритульним людям (матеріал «Коли термос з чаєм рятує життя» на сайті «Дня»). Тепер дізналися, як громадські активісти допомагають тваринам у змерзлій столиці.
НЕ ПРИРУЧАЙТЕ ПЕРЕЛІТНИХ ПТАХІВ
«Зараз найчастіше до нас звертаються щодо собак, які втекли від господарів у святкові дні. Тварина лякається, коли її вигулюють, втікає, а потім замерзає в непристосованому для сну і відпочинку місці, — розповідає Любов Кравчук, засновниця Команди порятунку тварин у Києві. — Днями до нас звертались через кажанів, які вийшли зі сплячки. Тварини літали парком, їх підібрали і попросили нас допомогти. Були випадки з птахами, які замерзають на кризі. Це ті ж лебеді, днями телефонували щодо чаплі у Київській області. Качки не потребують порятунку, бо можуть самі перелетіти у безпечне місце».
Із листопада активісти врятували з десять лебедів. Йдеться про птахів, які через хвороби, травми тощо не можуть перелетіти у безпечне місце самостійно. Їх доправляють «на реабілітацію» у колишню резиденцію Віктора Януковича «Межигір’я» — там є зоопарк і люди, спроможні фахово доглядати за тваринами. Здорових птахів, здатних перебратися в безпечне місце, після перевірки за викликом відпускають.
«До холодів, протягом року, не варто підгодовувати перелітних птахів, зокрема лебедів, бо тоді вони вважають, що їжі вдосталь, ще й через глобальне потепління доволі тепло — і залишаються зимувати у нетиповому місці. Але потім температура може опуститися до -17° і -18° — а в таких умовах лебеді не живуть. Не треба, щоб перелітні птахи звикали до місця, і важливо, щоб вони розуміли, що їжу треба шукати», — акцентує Любов Кравчук. Проте у морози підгодовувати птахів необхідно — це рятує їм життя.
СОБАКИ — У ЗОНІ ОСОБЛИВОГО РИЗИКУ
Критична ситуація зі звичними тваринами-безхатьками — котами і собаками. «Котам легше, бо вони можуть сховатися в підвалі або під’їзді. А собакам зараз непереливки, бо люди їх не долюблюють, не годують, їм немає де прихиститися — у мегаполісі відсутні теплі місця для собак, — зазначає Любов Кравчук. — Тому якщо знаєте, що поруч на вулиці живе собака, краще пускати її на ніч до під’їзду, підгодовувати — бажано теплою їжею. Але важливо не перегодовувати тварину — у мороз це небезпечно. Якщо годуєте конкретну особину, знаєте де вона мешкає, краще давати їй трохи їжі щодня, ніж допомагати раз на тиждень».
КОЛЕКТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. ЦЯ СВІТЛИНА ЗРОБЛЕНА ДНЯМИ В ОДНОМУ З ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРІВ СТАМБУЛА І РОЗМІЩЕНА У БЛОЗІ «ПРОГУЛЯНКИ СТАМБУЛЬСЬКОГО ПСИХОЛОГА», ЯКИЙ ВЕДЕ АНДРІЙ КУЗЬМЕНКО. У ПІДПИСІ ДО ЗНІМКА ПОЯСНЮЄТЬСЯ, ЩО ВЛАСНИКИ МАГАЗИНІВ І КАФЕ ПО ВСЬОМУ МІСТУ ЗАРАЗ ЗАПУСКАЮТЬ ТВАРИН У ПРИМІЩЕННЯ, ЩОБ ТІ ЗІГРІЛИСЬ, ОСКІЛЬКИ В РЕГІОНІ КІЛЬКА ДНІВ — НИЗЬКІ ТЕМПЕРАТУРИ І ВЕЛИКІ СНІГОПАДИ / ФОТО З САЙТА ELHORIZONTE.MX
Якщо бачите на вулиці тварину з ошийником або явно породисту чи просто схожу на домашню, активістка радить зупинити її, прихистити у теплому місці, сфотографувати і розмістити оголошення про знахідку на тематичних сторінках в інтернеті. Хороший варіант — помістити тварину у якомусь пункті перетримки (бувають як платні, так і безкоштовні) до знаходження власника. Любов Кравчук наголошує, що домашні собаки не виживають на вулиці навіть за м’яких погодних умов. У мороз шість годин на одному місці без їжі — критичний час для хатньої тварини, яка опинилась на вулиці.
До речі, один з найскладніших викликів рятувальників на початку цього року стосувався собаки. Із 8 на 9 січня алабай (собак такої породи ще називають середньоазійськими вівчарками) зайшов на територію чужого будинку і напав на тамтешнього собаку. Господар будинку намагався відбити свою тварину, і алабай його покусав. «Чоловік із собакою зачинилися в будинку, вівчарка не випускала їх, вони подзвонили до поліції, де їх переадресували до нас, — продовжує Любов Кравчук. — Власник будинку казав нам, що якщо не приїдемо незабаром, шукатиме зброю, щоб пристрелити собаку. Нам вдалося відловити алабая, вколоти йому снодійне і перевезти до притулку «Сиріус». Ця операція була важкою у моральному плані. Підготовка тривала близько трьох годин, ми намагалися зателефонувати дресирувальникам, бо собака породиста, велика, ще й шприцомет, яким зазвичай вколюємо снодійне, на морозі не працює. Але все пройшло нормально, спрацювали оперативно. Взагалі забирати агресивних собак — не справа нашої «МНС для тварин». Робити це має кінолог або дресирувальник. Та й власник за законом має контролювати свою собаку і відповідати за її поведінку». Власне, тепер шукають власника алабая.
ПОТРІБЕН ГЛОБАЛЬНИЙ РУХ НА ПІДТРИМКУ ТВАРИН
Виявляється, не лише поліція переадресовує виклики щодо тварин активістам Команди порятунку. Ініціатива діє понад два роки, і ще на початку її діяльності представники Київської міської державної адміністрації, Державної служби з надзвичайних ситуацій і правоохоронних органів запропонували рятувальникам переадресовувати певні виклики. Ті не проти, але попереджають, що працюють не безкоштовно — просять оплатити хоча б пальне і розхідні матеріали, які витрачають при роботі. Втім, якщо людина, яка викликає команду, не може цього зробити, тварині все одно допоможуть.
Сьогодні в Команді порятунку тварин є два волонтери-стажери і десять рятувальників. «Як правило, для реагування на виклики людей вистачає. Але трапляються аврали, коли отримуємо 20 викликів на день. А в нас чотири екіпажі, не встигаємо реагувати на все. Тоді спочатку виїздимо на найтерміновіші виклики», — розповідає Любов Кравчук.
У Києві існує кілька комунальних підприємств, які займаються тваринами. «Усі вони — на кшталт притулків, а потрібне місце типу готелю, куди можна привести і перетримати тварину, доки її не забере небайдужа людина або поки не знайдеться власник, — коментує засновниця Команди порятунку тварин у Києві. — Також бажано, щоб у місті була зоополіція. Наша команда працює як рятувальна служба, але до нас звертається багато людей з проханнями юридично вплинути на певну ситуацію, наприклад, відібрати собаку у власника, який б’є або не годує тварину. Це не наша компетенція, якби існувала зоополіція, цим займалася б вона. Ефективно було б, якби діяли зоозахисні організації від влади. Але такого глобального руху в Києві немає. Є маленькі приватні організації, які намагаються щось робити на певній ділянці. Якби такий сервіс існував на державному рівні, врятованих тварин було б набагато більше».