Не сміття, а чиясь домівка

А чи карають їх взагалі? Бо чергова хвиля підпалів вказує на те, що люди не надто переймаються тим, що порушують закон і — головне — нищать природу, можуть вбити беззахисних тварин.

Навесні, зі зростанням температури та початком польових робіт, підвищується і кількість пожеж у природних екосистемах. Обласні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій протягом перших днів березня уже ліквідували чимало займань трави, очерету, хвойної підстилки та сухостою. Так, тільки протягом 4 березня на Вінниччині було ліквідовано п’ять пожеж у екосистемах, на Херсонщині — вісім, а у Чернівецькій області — аж 15. Рятувальники Львівщини протягом доби фіксують до 50 займань трави та сухостою, така ж ситуація на Закарпатті.

Найчастіше це стається через спалення сміття на присадибних ділянках, розведення відкритого вогню чи викидання недопалків і сірників у лісовій зоні. Безумовно, не можна виключати і навмисне випалювання торішньої трави, яке дехто вважає корисним. Утім екологи спростовують таку думку. Суха трава горить швидко, особливо на відкритих ділянках та у вітряну погоду, тож вигоріти може територія не в один гектар. Пожежникам складно локалізувати вогонь у таких умовах, тож вірогідність його поширення на житлову забудову, сади і городи зростає.

ФОТО ІГОРЯ МЕЛІКА

Також вогонь руйнує верхні шари ґрунту, винищує усю його мікрофлору, знижує родючість і підвищує кількість бур’янів у майбутньому. Спалювання сухої трави може спричинити загибель кладок і місць гніздування птахів, а також дрібних звірів — плазунів, гризунів, зайців, їжаків, жаб тощо. Крім того, із димом від таких пожеж до повітря потрапляє безліч шкідливих речовин — бензопірени, чадний газ, окиси азоту, важкі метали, канцерогенні сполуки. Посилюється парниковий ефект, може виникати смог, що негативно вплине на здоров’я мешканців населених пунктів.

Працівники ДСНС у різних областях проводять рейди приватними секторами населених пунктів і дачною забудовою. На зустрічах із громадянами вони розповідають про шкоду випалювання трави, нагадують правила поводження із вогнем і закликають не спалювати сміття на своїх ділянках. Нагадують вогнеборці і про відповідальність, передбачену законом за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Так, стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів, тобто, від 170 до 340 гривень, а на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти таких мінімумів.

Якщо ви стали свідком такої пожежі або підпалу сухої рослинності, необхідно викликати пожежників і поліцію. Але правоохоронці не завжди оперативні, коли проблема стосується захисту довкілля. Та й штрафи, погодьтесь, мізерні для таких серйозних злочинів.

Безумовно, більш ефективним контролером була б спеціалізована екологічна поліція за зразком аналогічних європейських чи американських служб, ідею створення якої давно пропагує «День». Два роки тому Міністерство екології та природних ресурсів презентувало Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Згідно з нею, реформа мала початися з ліквідації Державної екологічної інспекції, яка нині є органом контролю, та створення з нуля Державної природоохоронної служби. Законопроект, який має дати життя цьому відомству, вже створений. Народні депутати збирали підписи на його підтримку, але він іще не дійшов ані до профільного комітету, ані до сесійної зали. Парламентарям важливіші інші «пожежі», адже незабаром — вибори...

Ось короткий рецепт від «Дня», як вирішити ситуацію:

1)створення екологічної поліції, яка б оперативно приїжджала за викликами.

2)суттєве збільшення штрафів за шкоду довкіллю.

3)для особливо затятих порушників екологічного законодавства — примусові роботи з озеленення території.