Небезпечний прогноз і хороші наміри

Засідання ради Нацбанку розглянуло основні показники грошово- кредитної політики на 2008 рік. За її прогнозами зростання грошової маси слід очікувати у межах 25— 31%, а індекс споживчих цін становитиме 106,8%. Валютний коридор для гривні встановили на рівні 4,95— 5,25 грн./$1. За словами голови ради НБУ Петра Порошенка це означає, що політика НБУ на наступний рік не передбачає курсу на ревальвацію чи девальвацію гривні. Натомість, слід очікувати певної лібералізації курсової політики. Визначитися з голоними напрямками щодо цього обіцяють вже до кінця року.

Про стабільність національної валюти Порошенко говорить стримано: «Ніяких коливань, ні до виборів, ні після них, не буде... На відміну від інфляції, у нас є чітке переконання, що курс і у поточному році, й у наступному буде чітко витриманий у межах основних засад кредитно-грошової політики». Та на чому грунтується позитивне припущення щодо курсу гривні і таке негативне щодо інфляції?

Якщо стійкість курсу гривні підтримується значним золотовалютним запасом, то інфляційна проблема містить, на його думку, деякі сумнівні моменти. Так, загрозу для цінової стабільності голова ради НБУ вбачає у накопиченні 25 млрд. грн. на єдиному казначейському рахунку. «На превелику радість, ці гроші не були одночасно викинуті в економіку перед виборами. Але, враховуючи політичні реалії України, не можна виключати, що цього не буде зроблено після виборів, — говорить Порошенко і прогнозує, — це може викликати інфляційний вибух». Для знаходження «субординаційності в урядових діях» стосовно утримання рівня інфляції у межах 7,5% рада вирішила продовжити своє засідання разом iз першим віце-прем’єром, міністром фінансів Миколою Азаровим.

Порошенко також повідомив, що у перспективі Нацбанк планує перейти до політики мінімізації інфляції. «Але це буде не в цьому році, і не в наступному. На мою думку, потрібно встановити перехідний період на 4—5 років», — говорить він. У той же час, висловлюючи сумніви щодо здатності уряду протистояти інфляції, Порошенко позитивно оцінює роботу НБУ. «Монетарні чинники сьогодні не створюють зайвого тиску грошової маси на товарний ринок, бо Нацбанк проводить політику ефективної стерилізації грошової маси». Та озвучена ним ситуація створювалась також і урядом, який, як відомо, активно здійснює запозичення на внутрішньому ринку. Щоправда інтенсивність цього процесу стримується невисокою доходністю державних цінних паперів, яку може обіцяти уряд, щоб не сприяти інфляції.

Головну банківську установу країни турбує також високий рівень доларизації економіки. Боротися з ним вирішили шляхом обмеження можливості резидентів отримувати кредити в іноземній валюті на зовнішніх ринках. Зрозуміло, що нацбанківські чиновники добре усвідомлюють всі причинно-наслідкові зв’язки надмірної доларизаційної прив’язки і застосовують регуляторний механізм для підстраховки.

Однак ці новації викликали негативні відгуки у банківському середовищі.. Днями банкіри заявили, що такі зміни несуть у собі ризики для ліквідності всієї банківської системи та надають преференції банкам з іноземними ресурсами (вони можуть отримувати кошти від материнсьої структури). Цей меседж у Нацбанку, схоже, зрозуміли і обіцяють якнайшвидше зустрітися з представниками банків та внести корективи. Серед можливих змін Порошенко називає корегування ставок, появу гнучкішої системи реагування на світові події, забезпечення рівності умов для банків з іноземним і національним капіталом тощо. Та про те, що конкретно буде змінено, поки що не йдеться. Хоча Порошенко запропонував журналістам свій особистий рецепт: усунути обмеження для довгострокових займів на зовнішніх ринках і зберегти — для короткострокових позик. Журналісти погодились. Але що скажуть банки?