Що буде в кишені?

У середу національна валюта подешевшала до 27,234 гривні за долар. Це найнижчий курс після 27 лютого 2015 року. «Пожвавлення ділової активності, відновлення політичної стабільності в країні і продовження співпраці з МВФ повинні усунути ці тимчасові дисбаланси», — обіцяє заступник голови НБУ Олег Чурій. За його словами, дії Нацбанку спрямовані на згладжування надлишкових коливань курсу гривні, що є частиною монетарної політики Нацбанку, спрямованої на забезпечення цінової стабільності.

Нагадаємо, що з початку року регулювальник провів три аукціони з купівлі іноземної валюти, під час яких придбав $65,7 мільйона, і десять аукціонів — з продажу валюти на суму $238,5 мільйона. У цілому цього року чистий продаж валюти становив $172,8 мільйона, а в лютому — $98,5 мільйона. У Нацбанку зазначають, що мають у своєму розпорядженні достатні фінансові ресурси для подальшого проведення валютних інтервенцій у разі потреби (на початок лютого міжнародні резерви України становили $13,4 мільярда).

Виходить, що Нацбанк щосили рятує країну від девальвації і неминучої у зв’язку з цим інфляції. Але, схоже, із завданням утримати цінову стабільність він не впорався. Експерти докоряють чиновникам НБУ, що вони свої конституційні обов’язки виконують із точністю до навпаки. Щоправда, винні в цьому, на їхню думку, перш за все політики. Так, колишній заступник глави Національного банку України Олександр Савченко зазначає, що «в часи політичної нестабільності пропозиція валюти на відповідних ринках зазвичай знижується, а люди, зі свого боку, хочуть перечекати і майдани, і просто зміни урядів із доларом у кишені».

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко звинувачує у падінні курсу гривні, передусім, світову кон’юнктуру. Посилаючись на офіційну статистику, він говорить про те, що в результаті український експорт у січні цього року впав на 30%, зокрема до Євросоюзу — на 11%. Відповідно, скоротилось надходження іноземної валюти. А провідним внутрішнім чинником, що впливає на падіння гривні, експерт, як і Савченко, вважає політичну стабільність. Але ще більше на курс, на його думку, впливають дії НБУ.

«Уже скільки разів ми були свідками, коли девальвацію провокував саме Нацбанк, — зазначає Охріменко, — зараз валюту імпортерам продають у ручному режимі: тому продали, цьому не продали — і це веде до того, що імпортер просто не знає, чи вдасться йому купити валюту. І тому імпортери заздалегідь закладають у ціни свої ризики. Сьогодні, наприклад, ринок чекає на курс у 30 гривень за долар. А якщо так, то такі очікування стимулюють зростання курсу». «Якби банківська система працювала нормально, — продовжує експерт, — то банки кредитували б реальну економіку. Сьогодні вони заробляють здебільшого на валютних операціях, і це, звісно, не від хорошого життя».

Охріменко називає цифри, що вплинули на погіршення торговельного балансу країни, а отже, і на курс гривні. За його словами, 2015 року $6 мільярдів виручки від експорту в Україну не повернулося, а пішло в офшори. $5 мільярдів було виведено з банківської системи. Та й українці-гастарбайтери скоротили свій валютний внесок в економіку. «Раніше було $8, торік (за попередніми даними) насилу зібрали $4 мільярди, тобто вдвічі менше». «Ринок праці у Європі наразі не найкращий», — пояснює експерт.

«Минулого року світові умови торгівлі сприяли зростанню економіки України, — не погоджується з Охріменком екс-заступник голови НБУ, — завдяки падінню цін на нафту і газ Україна могла б у принципі мати плюс до ВВП. Якби уряд і Нацбанк не боролися з позитивними умовами торгівлі, то ми мали б економічне зростання через скорочення вартості цих основних статей імпорту. При тому, що ціни на метали і зерно впали не так сильно і зовсім не було зниження цін на наші послуги, які становлять великий відсоток в експорті».

Савченко впевнений, що без радикальних кадрових змін у Національному банку «ми не зможемо стабілізувати валюту». При цьому він посилається на ситуацію з невеликими банками, які здебільшого, хоч як парадоксально, працюють із плюсом і мають у своєму портфелі поганих кредитів у процентному відношенні удвічі менше, ніж великі банки. «І вони отримали вказівку НБУ лише за один рік збільшити свій капітал у зв’язку з девальвацією гривні втричі — зі 100 до 300 мільйонів гривень, — розповідає експерт і запитує: — Де власникам банків узяти ці кошти, якщо бізнес у цілому працює зі збитком, та й у громадян немає коштів, щоб класти їх на депозити? А про захід іноземних інвесторів в українську банківську систему наразі нічого й мріяти».

«У результаті, — робить висновок Савченко, — ще 80 банків стають у чергу на ліквідацію. За таких умов власникам не залишається нічого іншого, як спробувати вивести свої гроші за кордон і залишити державі й НБУ порожні приміщення. А держава буде змушена виплачувати людям гроші за депозити шляхом емісії. І це нині робиться практично руками Нацбанку. Емісія виробляється не стільки навіть через кризу, через девальвацію, а просто через непрофесійність чиновників НБУ. Достатньо сказати, що нормативи банкам щодо капіталу рахують у євро і змушують конвертувати євро у гривню, а потім витримувати нормативи».

Охріменко нагадує про галас, який здіймався експертами і в пресі з приводу того, що напередодні Нового року в бюджет-2016 було закладено курс 24 гривні за долар. А сьогодні він уже 27. «За неофіційною інформацією, бюджет уже переписується під курс 32, — додає аналітик і визнає, що, швидше за все, так і буде. — Важко собі уявити, що на кінець року курс буде 24. Тому що у Нацбанку курс на девальвацію. А деякі експерти навіть стверджують, що вона корисна. Яресько (міністр фінансів Наталія Яресько. — Авт.), наприклад, сказала, що девальвація забезпечує збалансованість бюджету. Як вона це вирахувала?».

Директор консалтингової компанії William invest expert Віктор Медведь зазначає, що виконавча і монетарна влади в країні більше заклопотані тим, щоб виконати отримане від МВФ завдання з наповнення бюджету. На його думку, «їх не цікавить економічна ефективність, а лише формула, в якій дебіт із кредитом повинні скластися». Цим, на його думку, і «пояснюється інфляційна політика». Експерт прогнозує, що цього року у влади є намір підняти інфляцію до 30%. Основний чинник, який міг би стримати інфляцію і забезпечити зростання національної валюти, упевнений Медведь, — це реформа Нацбанку у напрямі його реальної незалежності. «А сьогодні його трусить від усіх тих коливань, які є в політичному секторі», — підкреслює експерт.