Молитви у ритмах... босанови

Програма «Дві меси у стилі Jazz» викликала великий резонанс у публіки. Прозвучали «Маленька джазова меса (A Little Jazz Mass)» Роберта (Боба) Чілкотта (Великобританія) і «Меса у стилі латина (The Latin Jazz Mass)» Мартіна Воллінгера (Німеччина — Швейцарія). Обидва твори виконували в Україні вперше. Із західних фільмів ми знаємо, що канонічні, часом трагічні тексти богослужінь там часто розспівують у джазовій (а у нас здебільшого читається як легковажна) манері. Не звикли ми чути слова, приміром, «Господи, помилуй» не те щоб у швидкому темпі, а в інтонаційному контексті, позбавленому благоговійності, святості у нашому, звичному до смиренної православної музичної стилістики, розумінні.

Як розповіла хормейстер-постановник і диригент Анжела Масленникова, для хору це становило велику складність. «В Україні немає такої традиції, — сказала вона. — Хористам було непросто увійти в цю ауру, але їм таки вдалося».

Ідея незвичного, тим паче для музичного театру, проекту належить диригентові-постановнику Олексію Баженову. Він іще минулого року звернувся до А. Масленникової, чий хор уже не раз засвідчив високий виконавський потенціал широкого стилістичного спектра, з пропозицією здійснити, здавалося б, нездійсненне.

Упродовж тривалого часу представники установи переписувалися з авторами музики щодо дозволу на виконання й аранжування творів. Урешті-решт театр проплавив необхідні кошти.

Боб Чілкотт (нар. 1955 р.) — британський композитор, диригент і співак — дозволу на аранжування не дав, тому його «Маленька меса» виконувалася в оригіналі — хором у супроводі джазового тріо (Діана Зуєва — фортепіано, Єгор Славинський — контрабас, Дмитро Орел — ударні).

Мартін Воллінгер (нар. 1977 р.) — німецький композитор, органіст і диригент — погодився з умовами театру. Тож його твір звучав у аранжуванні Олексія Баженова.

Виняток становила частина Ave Maria, що виділило її з-поміж інших і дозволило скласти певне уявлення про музичну стилістику автора твору. Хор a cappella вельми виразно виконав цю непросту музику: чоловіки промовляли текст, а жінки виводили мелодію. Спочатку звучання було витримано абсолютно в сучасній академічній манері композиторського висловлювання, а потім «увімкнулася» джазова ритміка. Хор блискуче упорався з таким непростим завданням.

Якщо говорити про аранжування, то воно розраховано на малий склад симфонічного оркестру. Аранжувальник і диригент Олексій Баженов витримав оркестрування більшою мірою, на мій погляд, у дусі естрадно-симфонічної, ніж джазової стилістики. Тож певне поле для доопрацювання у цьому плані залишилося, що абсолютно нормально.

У цілому ж слід зазначити, що ми стали свідками непересічної події, й це засвідчила бурхлива, захоплююча реакція публіки. Такі овації не завжди почуєш у наших музичних театрах! Хор під орудою Анжели Масленникової й оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва під проводом Олексія Баженова підтвердили істину: справжні професіонали завжди перебувають у пошуку й знаходять шляхи для творчої реалізації.