Передвісник українського національного відродження Буковини

Відомого письменника, публіциста, перекладача, драматурга, фольклориста і освітнього діяча називали передвісником українського національного відродження Буковини.  Його твори увійшли до скарбниці світової літератури і перекладені польською, чеською, сербською, російською, німецькою, англійського, румунською, італійською мовами, що робить честь українському письменництву.

Народився  Юрій Федькович в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Спочатку навчався у приватного вчителя в селі Киселиці, а пізніше — в німецькій нижній реальній школі у Чернівцях, де досконало оволодів німецькою мовою, яка й визначила його літературну творчість. І природно, що першими його друкованими творами були німецька балада та романтичне оповідання «Der Renegat». Писати німецькою  Федькович не припиняв до кінця життя. Та незважаючи на такий успіх, Федькович гостро відчував свою національну ідентичність. Свій перший вірш українською мовою «Нічліг» він написав на фронті в Італії — у таборі під Касано. А перші сім українських віршів під назвою «Жовнярські думи» було опубліковано 1861 року в брошурі А. Кобилянського «Slovo na slovo do redaktora «Slova». Наступного — у Львові було видано збірку «Поезії Іосифа Федьковича», яка засвідчили, що в українську літературу прийшов талановитий, самобутній поет, який започаткував на Буковині літературу, яку написану народною мовою, та розвиток реалістичної української культури.

Сучасники поета свідчать, що він мав великий вплив на гуцулів. І громада Путили 1866 року обрала його війтом (сільським старостою). На цій посаді він перебував п’ять років. У 1867 р. його кандидатуру було висунуто навіть у депутати крайового сейму, але урядові кола не допустили обрання Ю. Федьковича.

Після смерті батька він  переїхав до Чернівців, відновив свої давні взаємини з Нейбауером і за його допомогою підготував до друку збірку німецьких віршів «Am Tscheremusch», появу якої вітала віденська газета «Neue freie Presse», а «Історія німецько-австрійської літератури» навіть подала нарис про Федьковича. У цей же час у Києві вийшли у світ «Повісті Осипа Федьковича».

1885 року він став редактором першої в Чернівцях української газети «Буковина» і надав їй демократичного спрямування. Тут побачили світ і кілька його нових творів. Певним заохоченням до подальшої праці стало відзначення 25-річного ювілею його літературної діяльності. 11 січня 1888 року видатний буковинський поет у нестатках, у чужій хаті помер у Чернівцях, де й поховано його на Руському цвинтарі. На смерть поета відгукнулася тогочасна преса. Не був поза увагою Юрій Федькович і після смерті. Адже значення його художнього набутку полягає не тільки у створенні яскравих романтичних образів, а й у відкритті іншомовному читачеві Гуцульщини.

Кожен рік, першої серпневої неділі, вдячні земляки та шанувальники творчості великого поета зеленої Буковини збираються на великому обійсті музею-садиби Юрія Федьковича у Путилі на літературно-мистецьке свято «Шовкова косиця». 5 серпня у Чернівцях, у літературно-меморіальному музеї відбувся захід під назвою «Вершин карпатських вивищена муза», а 8 серпня шанувальники творчості митця покладуть квіти до пам’ятника письменнику і пройде панахида на його могилі. До ювілею класика районне товариство «Гуцульщина» підготувало збірник «Видатні постаті Гуцульського краю».