Рукотворна краса

Виставка «КВАДРА міні-метал» — свято високої майстерності, вишуканості й витонченого смаку відбувається раз на чотири роки. Нині зібрала щедрий «урожай» майстрів, роботи яких зачаровують.

30 ювелірів та емальєрів із різних куточків країни представили свій творчий доробок, створений за чотири роки. Серед них відомі корифеї: Віталій Хоменко із Києва — автор ідеї організації проекту, заслужений художник Станіслав Вольський зі Львова — викладач Львівської національної академії мистецтв, Роберт Усманов — київський художник-реставратор, Штефан Пержан із Чернівців та багато інших. Є й нові зірки — молоді талановиті художники, котрі нещодавно розпочали займатись ювелірним або емальєрним мистецтвом і вже здобули визнання. Це київський художник-реставратор Павло Авдєєв, відзначений дипломом конкурсу «Найкраща ювелірна прикраса року», Максим Франко із Хмельницького, Марія Зенькова — викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

На виставці можна побачити не лише ювелірні прикраси, а й станкові роботи — міні-емалі, об’ємно-просторові композиції, а також твори із колекції музею, подаровані авторами. Зокрема, це твори Юлії Бородай, завдяки котрій в Україні відбувся Перший міжнародний фестиваль емалей. Він став початком відродження забутої техніки, біля витоків якого стояв її батько — відомий художник-емальєр, заслужений художник України Олександр Бородай.

«ДВІ РІКИ» ВИЙШЛИ НА МІЖНАРОДНИЙ РІВЕНЬ

— Виставка демонструє авторське ювелірне мистецтво, і саме тому серед творів багато експериментальних робіт, позначених яскравою індивідуальністю, — наголошує куратор проекту Ольга НОВОДЕРЕЖКІНА.

Одним із досягнень таких експериментів стала каблучка «Дві ріки» Станіслава Дрокіна, яка отримала світове визнання. Знаний харківський ювелір переміг у конкурсі Artistar Jewels Contest 2018 у Мілані. І це не перша його нагорода міжнародного рівня.

КАБЛУЧКА СТАНІСЛАВА ДРОКІНА, ЯКА ПЕРЕМОГЛА НА КОНКУРСІ В МІЛАНІ

Митець розповів, що нині ювеліри-дизайнери використовують різні, часом неочікувані матеріали: скло, пап’є-маше, бетон ба навіть їстівні інгредієнти, котрі після виставки можна з’їсти... А каблучка-переможець від Станіслава Дрокіна виконана в авторській техніці подвійного лиття, подібній до староіндійського методу. Це коли спочатку відливається один метал, а потім інший, і вони органічно зливаються воєдино, немов дві річки, пояснює автор. «Для мене важливо, щоб ті емоції, які я вкладаю у свій твір, відчули глядачі», — зауважує художник-ювелір.

НЕ ЖІНОЧА СПРАВА?

Традиційно ювелірна справа вважалася чоловічою прерогативою, проте цьогорічна виставка підтвердила протилежне.

— У тому, що на «ковальство» до Львівської національної академії мистецтв приходять навчатися дівчата, є певна тенденція, — вважає доктор мистецтвознавства, професор Ростислав ШМАГАЛО. — Адже на світових фестивалях завжди є така номінація, як «міні-ковальство.

Вочевидь, потяг українського жіноцтва до художньої обробки металу та інших «нежіночих» справ розпочався не сьогодні. Скажімо, одна з учасниць виставки Олександра Барбалат майже 20 років займається ювелірним та емальєрним мистецтвом і володіє складною технікою перегород частої емалі.

— Мій батько дуже хотів, щоби в сім’ї народився хлопчик, а народилася дівчинка, тому мене й назвали Олександрою. Я виросла з чоловічими рисами характеру — мужність, наполегливість. Ще з дитинства мене приваблювало ковальство і художня обробка металу, в цій номінації я одержувала відзнаки на кількох фестивалях, — розповідає О. Барбалат.

Мисткиня переконана, що навчатися ювелірної та емальєрної справи потрібно з юних років. І це не лише думки вголос, а й конкретні справи. Адже художниця — одна із перших в Україні, хто навчає дітей техніки гарячої емалі й використовує для цього спеціальну «кишенькову» пічку. До речі, в межах арт-проекту «КВАДРА міні-метал» відбувся майстер-клас, під час якого діти семирічного віку вчилися виготовляти кулон.

ЗАБУТІ ІМЕНА І ВТРАЧЕНІ ЦІННОСТІ

Всім, хто тільки починає опановувати декоративне мистецтво або вдосконалює свою майстерність, стане в пригоді «Енциклопедія художнього металу» у двох томах Ростислава Шмагала, яку представили в музеї.

Над цим виданням автор працював 20 років і зібрав унікальні матеріали, котрі можуть зацікавити всіх небайдужих до історії України та її культури. Зокрема, в енциклопедії зібрані відомості про втрачені цінності, пов’язані з художнім металом, котрі в різні часи були вивезені з України, а нині частина з них належить до колекцій закордонних музеїв. За твердженням автора, йдеться про тонни золотих та срібних виробів.

— Приміром, тільки цінності, які були вивезені з України до Росії до і після 1917 року, становлять: 83 колекції скіфського золота й Північного Причорномор’я, 158 колекцій ранньослов’янських скарбів, зокрема такий скарб, який було знайдено біля села Мала Перещепина. Це 25 кілограм золота і 50 кілограмів срібла, не кажучи вже про мистецькі цінності. До запасників російських музеїв також потрапили 224 колекції золота Київської Русі», — розповідає Ростислав Шмагало.

Енциклопедія містить також каталог майстрів сучасного ювелірства, емальєрства, ковальства і зброярства України, який налічує понад 140 імен. Книга розповідає і про творчість митців українського походження, які стали відомими поза Батьківщиною, а в Україні маловідомі. Серед таких імен — Наум Слуцький, котрий виїхав із Києва ще п’ятнадцятирічним хлопчиком, а потім працював як головний ювелір-дизайнер Баугауза; Михайло Задунайський, котрий створив власну кузню в Мілані і став автором явища ковальства «ар-деко», а також дизайнерка біжутерії пані Мухіна, котра створювала прикраси для голлівудських акторів, і багато інших українських митців.

Виставка «КВАДРА міні-метал» триватиме до 15 грудня.