«Наш досвід протидії російській пропаганді – унікальний»

29 жовтня у Сеймі Литви пройшла Міжнародна конференція «Телебачення і радіо: сучасні виклики», ініційована литовською Комісією з телебачення і радіомовлення (орган із тими ж уповноваженнями, що й Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – авт.). Представники Литви, Латвії, Естонії, Польщі та України зібралися для відкритого та широкого діалогу, обміну досвідом та поглядами щодо можливостей протидії та запобігання пропаганди з боку Російської Федерації. Від України у роботі конференції взяли участь перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк та завідувач сектору міжнародних зв'язків Національної ради Людмила Василенко. «День» поспілкувався з Ольгою Герасим'юк і дізнався, яку підтримку готові надати європейці нашій країні і чи розуміють в ЄС важливість виступу єдиним «фронтом» проти інформаційної агресії з боку Росії.

- Пані Ольго, які ключові месиджі звучали від європейських делегатів на конференції, якою була атмосфера і як оцінювали інформаційну війну проти України?

- Були запрошені Прибалтійські країни, Польща, як експерт і ми як країна, яка саме зараз перебуває в ситуації, до якої ніхто не може бути байдужим. Спільно маємо виробити заходи по захисту наших інфопросторів від ворожої пропаганди, яка, як тут кожен впевнений, діє на наші суспільства паралельно з воєнною агресією. Про це сказала спікер Сейму й представник Президента Лорета Граужинене – ми сьогодні маємо поділитися одне з одним тим, як у своїх країнах ми вибудовуємо ці запобіжники. Основною темою більшості панелей був пошук рішення, як нам захиститися від ворожої пропаганди, мови ненависті, закликів до повалення незалежності. Люди потребують інформації від нас з перших вуст. У литовців теж є проблеми з телевізійним ринком, як і у нас. У них не така велика кількість каналів, хоча вони пішли вперед, у них уже є суспільне мовлення. Сьогодні виступав директор суспільного мовника в Литві і був дуже яскравий у захисті українських позицій. У них уже є цифрове телебачення, але все ще певні проблеми у деяких сферах. Безперечно, будь-яка кооперація вітається. Мені важливо було почути позицію місцевого регулятора, про те що тут готові приймати і ретранслювати українські телепрограми. Тому що тут дуже багато російських програм, а наших вони майже не бачать. Нам потрібно думати в цьому напрямку на державному рівні.

- Що може запозичити Україна з досвіду інших країн щодо захисту свого інформаційного простору?

- Треба сказати, що коли ми в Україні роздумуємо над тим, як захиститися від російської інформаційної агресії, то шукаємо також і міжнародного досвіду, запитуємо своїх колег, як вони діють, а виявляється, що наш досвід – унікальний. Як і у нас, ніхто в Європі раніше не розробляв механізмів захисту від російської пропаганди. Є багато документів, які регламентують безпеку інформаційного простору, розроблені конвенції, що захищають права, але такої інформаційної війни, як в Україні, в Європі ще фактично не знали. Вони постійно апелюють до нашого досвіду, передбачаючи, що те, що сталося з нами, може повторитися у їх країнах. Кожен має свої проблеми – з російськомовним населенням, російськими каналами, кожен має свої історію, але те, що трапилося з нами, вони оцінюють як брутальну форму інформаційної війни. Тому всі підготували доповіді, які базуються на нашій історії, і які відносили кожного учасника у свою власну ситуацію. Наприклад, остання новина, яку ми тут почули – литовці заборонили три російські канали – один за викривлення литовської історії, а два інші – за фейкові історії про Україну, правда, лише на три місяці. Їхнє законодавство не дозволяє діяти їм більш рішуче, вони це також зробили в екстраординарних обставинах.

- Яких практичних результатів очікуєте від цієї конференції?

- Уже зрозуміло, що потрібно мати додаткові владні і законодавчі механізми, щоби посилити свої можливості протидіяти інформаційній війні. Також сьогодні всі говорили про те, що варто звертатися разом до європейського законодавства, члени ЄС нас чекають. Україна буде рухатися у цьому напрямку, в співпраці з європейськими комісіями, щоби підсилювати одне одного, щоби спільно опиратися інформаційній агресії. І тут варто не провадити антипропаганду, а навпаки думати яким своїм власним продуктом – не лише інформаційним, а й розважальним, і кіношним – можемо витіснити пропаганду із своїх сфер. Це робота не одного дня і не одного року, але ми намагаємося цю дорогу в Європу втрамбовувати своїми візитами.

За словами Ольги Герасим’юк, наступним кроком у розширенні міжнародної кооперації буде поїздка усіх членів Нацради до Варшави, щоби обмінятися досвідом, вивчити польські здобутки у сфері теле- і радіомовлення. У цьому Україну також підтримує Рада Європи, яка делегує на цю зустріч своїх експертів.