Вогні Москви:

Усе змішалося в голові українського телеглядача у новорічну ніч. І річ тут не тільки в особливостях новорічного (та й узагалі — святкового) сприйняття, коли розмір діагоналі блакитного екрана прямо пропорційний кількості випитого, а спічі телевізійних ведучих змішуються з тостами рідних і близьких. Просто цілком несподівано з’ясувалося, що кількість телевізійних каналів ледве чи не більша кількості відомих естрадних виконавців. У зв’язку з чим останні нерідко були вимушені «перебиратися» з каналу на канал. Президентів, щоправда, вистачило на всіх. Українські телеглядачі традиційно вислухали привітання глав двох сусідніх держав: близько 23.00 (за київським часом) — російського президента Володимира Путіна, а через годину — українського, Леоніда Кучми.

Проте якщо привітання російського президента звучали, як і годиться, на російських каналах, і українському телеглядачеві були доступні постільки-поскільки, то із зірками російської естради справа інша — їх у цю новорічну ніч на українських каналах (принаймні на деяких) було, мабуть, більше, ніж вітчизняних. І звинувачувати у цьому топ-менеджерів вітчизняних телеканалів навряд чи варто. По-перше, позначилася орієнтація на сімейну аудиторію (а старше покоління за інерцією вважає за краще слухати саме російську естраду), по-друге, у своїй Вітчизні поп-ідолів все-таки ще замало для того, щоб зробити повноцінну, багатогодинну святкову програму; ну, а по-третє, не будемо забувати про те, що в Росії цей рік оголошено роком України. І в цьому контексті подібна культурна співпраця сприймалася досить органічно.

Незважаючи на те, що деякі телеканали (наприклад, УТ-1 та ICTV) вважали за краще у новорічну ніч уникнути конкурентної боротьби, українському глядачеві цього разу було з чого вибирати.

Так, знятий на «Мосфільмі» із залученням російських зірок (Алли Пугачової, Філіпа Кіркорова, Валерії, Олександра Розенбаума, Алсу та ін.) «Голубий вогник» («1+1») виглядав особливо елегантно. Завдяки задіяним технічним можливостям російської студії і багато українських зірок естради з’явилися у кращому (і буквально, і переносно) світлі. Фантастично виглядали ведучі — Сергій Полховський і Ольга Сумська. І нестандартний Дід Мороз у виконанні Сергія Сивохо (з не менш нестандартною Снігурочкою), й Ірина Білик, і ведучі «1+1» у компанії росіян почували себе легко і невимушено. Але на всю програму веселощів, на жаль, не вистачило. До фіналу шоу якось «з’їхало», і особливо відчувалася явно недостатня кількість текстових «розбивок» (чи то ведучими, чи то артистами розмовного жанру). Не розчарував і новорічний проект «Інтеру» — музичний рімейк «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» . Хоч його було зроблено явно з урахуванням вимог, що висуваються до експортного продукту. Нагадаємо, що «Вечори» у новорічну ніч пройшли не тільки по «Інтеру», але й по ГРТ. Можливо, саме тому малоросійського у цьому фільмі було все ж більше, ніж українського. Та й мелодії Костянтина Меладзе, на жаль, не завжди вдало впліталися в орнамент мюзиклу (деякі з пісень явно дисонували з національними вбраннями виконавців). А ось акторських знахідок було дуже багато. І хоч загалом від новорічного мюзиклу із залученням зірок естради навряд чи варто вимагати бездоганних акторських робіт, вибір Філіпа Кіркорова на роль чорта виявився більш ніж вдалим, а залучення професійних акторів (взяти, наприклад, того ж Володимира Горянського, що зіграв Рудого Панька, чи Віталія Лінецького, який виконав роль дяка) стало одним iз головних плюсів фільму в художньому рішенні.

А ось телеканал СТБ , що зустрічав Новий рік у прямому ефірі, з «планов громадьем» частково не впорався. Іноді виникало відчуття, що ті з ведучих, хто зуби з’їв на новинному жанрі, у розважальному форматі відчувають себе не досить затишно. А місцями «Новий рік on-line» просто нагадував нічний випуск програми «Підйом» (тільки не дуже вдалий та тривалий). До речі, щодо ведучих «Підйому» («Новий канал») — Юрія Горбунова, Марії Єфросиніної, Максима Нелипи, то вони під час прямої трансляції з майдану Незалежності (а саме таким чином «Новий», не мудруючи лукаво, вирішив відсвяткувати Новий рік) виглядали дуже живо і органічно.

Загалом, незважаючи на окремі проколи і шорсткості, новорічна ніч на українському ТБ не була нудною. Особливо, якщо врахувати ще один її характерний штрих. А саме — наявність у святковому ефірі політичної реклами. Як у вигляді роликів, так і у вигляді особистої присутності на екрані потенційних суб’єктів виборчого процесу. Наприклад, Деркача-молодшого, привітання якого українському народу з’явилося на близькій до нього «Ері» перед привітанням Президента, що виглядало як провiнцiйна претензiйнiсть. Враховуючи те, що в ніч iз 30 на 31 грудня стартувала виборна кампанія з виборів до українського парламенту, а передвиборну агітацію у ЗМІ заборонено до 9 лютого, дізнатися, яким чином вітчизняні політики зможуть використати новорічний ефір, було вельми цікаво. І політики свою винахідливість виявили повною мірою. Дійсно, оскільки в новому законі про вибори немає чіткого формулювання, що таке передвиборна агітація, ніхто і не зможе назвати такою новорічні поздоровлення політиків у тій чи іншій формі.

У зв’язку з усім вищесказаним, «День», опитуючи експертів, вирішив не обмежуватися традиційним запитанням про враження від телевізійної новорічної ночі, але також попросив їх висловитися, яким, на їхню думку, був емоційний вплив політичної реклами і чи доречна вона взагалі у новорічну ніч?