Аукціон подій п.Хвостіва

УКРАЇНСЬКИЙ ЗЛАТОУСТ ПРОГРАВ. ОДНАК... (84 у. о.)

Жириновський має рацію в одному: населення Росії знову проголосувало за Єльцина. В особі Путіна. З маленьким і жорстким обличчям. Та якби воно було широким, вузьким, плоским, рябим або веснянкуватим, результат був би той же. Жодною фразою, що ЗАПАМ’ЯТОВУЄТЬСЯ, Володимир Володимирович публіку не порадував. Хіба що тільки тією старою про те, що терористів треба мочити у вбиральні. Чого не скажеш про нашого земляка Григорія Явлінського.

Наводимо, на наш погляд, найдотепніші з його висловлювань.

«Голосуйте не серцем, а розумом. А то голосуєте різними частинами тіла, не тими, які для цього пристосовані, а потім виходять не ті президенти, не ті Думи і не ті уряди». (За Путіна точно голосували не серцем і не розумом. А явно якоюсь однією з інших частин тіла...)

«Одного разу Гайдар сказав, що Північ — це помилка, що чим більше людей звідти виїде — тим краще. Цю проблему можна вирішити так: потрібно, щоб кожна людина, яка виїжджає з Півночі, селилася прямо у Гайдара в квартирі».

«2000 року на виборчій дільниці пропонують повісити по великому плакату: «Вибраний товар поверненню не підлягає!»

«Уся різниця між американським істеблішментом і нашим — у тому, що в них прокурор розслідує подробиці сексуального життя президента, а в нас президент досліджує життя прокурора із цього ж питання».

І особливо сподобалося його висловлювання щодо божевільного боргу Росії (і Україна, зрозуміло, приблизно в такому ж стані) МВФ. У «Старому телевізорі», моделюючи цю ситуацію, Явлінський спитав Льва Новожонова: «Уявіть собі, що ви позичили мільйон рублів. Вас би це непокоїло? Гадаю, дуже. А тепер уявіть собі, що ви позичили мільярд рублів. Ви навіть собі й уявити не можете, як повертати таку величезну суму. Природно, ви поступово заспокоюєтеся і взагалі перестаєте звертати не цей борг увагу. Тобто це стає не вашою проблемою, а проблемою тих, хто вам його дав. За що і зняли Камдессю».

Остання думка цілком пояснює, чому українські фінансисти, які змінюють один одного на найвищих постах, такі спокійні.

ЧАРІВНЕ СЛОВО «ГРІН ГРЕЯ» (83 у. о.)

В українському шоу-бізнесі сталася знаменна подія. Уперше для популяризації себе українська рок-група «Грін Грей» використала в тексті однієї з пісень матюк. Щоправда, англійською мовою. І в дещо зміненій формі. У пісні під назвою «MF» у приспіві соліст «Грін Грей» Мурик бекаючим тенорком повторює декілька разів: «Мазафака».

На багатьох телевізійних каналах Росії та України, незважаючи на якісність відзнятого кліпу, він був заборонений для показу в денний і вечірній час. Лише музичні канали з радістю підхопили цей твір, оскільки скандальність тільки підіймає їхній рейтинг.

Музиканти самі лукаво відкидали нецензурний зміст свого «MF». У пресі розгорнулась дискусія, що б воно могло означати? Найоригінальніша версія була такою: це ім’я якоїсь африканської дівчини. Тобто ім’я африканської дівчини в перекладі звучало б. ........ Хоча з іншого боку, якби це було насправді, занадто повільних дівчат це могло б підганяти. Ви лише уявіть собі, якщо так звертатися: «Ну, ти, мовляв (у значенні Мазафака), де моя кава?» Навіть спеціально лаятися не треба — процес прискорюється автоматично.

Однак грінгреївців разом із продюсерами не влаштувала інформаційна блокада їхнього дещо сумнівного шедевру, й вони знайшли простий вихід: з’явилася версія пісні «MF», де замість «Мазафака» ви можете почути тільки безневинний синтезаторний програш. Краса!

Тобто вдень можуть дітлахи насолоджуватися, а увечері їхні татусі з матусями. Причому ті діти й підлітки, які вже в курсі, коли будуть чути «вихолощений» варіант, ймовірно, будуть хитро підморгувати один одному типу: «Але ж ми знаємо, що там має звучати...»

От якої витонченості досяг вітчизняний шоу-бізнес.

ПРОРВАЛИСЯ! (15 у. о.)

Київські меломани вразили своїм натиском. За декілька хвилин до виходу легендарного саксофоніста Олексія Козлова (закарбованого в народній пам’яті, крім своєї музики, прізвиськом: «Козел на саксі») в центрі сцени великого залу консерваторії несподівано відкрився люк, і звідти вилізли в павутинні й пилюці студенти, які не дістали жаданого квитка.

Кумедно було б, якби вони з’явилися звідти під час виступу Козлова. Однак їм, ймовірно, не дозволила це зробити любов до джазу й тактовність: перервати такого видатного музиканта, як Козлов, — люк не підіймається.

«Сімку сміливих» навіть охорона від здивування зачепити не насмілилася. Таке відчайдушне нахабство через любов до мистецтва викликає повагу.