Катерину знов нав’язують дніпропетровцям

Дніпропетровські художники обурені спробою відновити пам’ятник російській імператриці Катерині Другій. Повернути монумент на головний проспект міста, де він стояв до Лютневої революції 1917 року, запропонувала громадська організація, про яку в Дніпропетровську ніхто не чув. І хоча сліди бронзової статуї імператриці загубилися під час Другої світової війни, заклик відлити її знову і встановити на колишній постамент підхопило місцеве телебачення. Обговорення наміру в прямому ефірі, за участю городян, художник Сергій Боровський вважає «інформаційною бомбою», яку за деструктивною дією можна порівняти з нещодавніми вибухами в Дніпропетровську. З тією лише відмінністю, що цього разу «бомбу» намагаються закласти «не в урни, а в голови городян», вважає художник. «Враження таке, — сказав він на прес-конференції, — що відбувається все це в Москві чи Санкт-Петербурзі, а не на землі, де ця сама імператриця Катерина Друга задушила Запорозьку Січ». Найбільше художника дивує байдужість місцевої влади, яка не реагує на спроби відновлення пам’ятників «іноземним оккупантам». Водночас у Дніпропетровську в занедбаному стані перебувають пам’ятники Тарасові Шевченку. «Уже півроку стоїть без голови на Монастирському острові монумент Кобзареві, оскільки в скарбниці немає коштів на його відновлення, хоча на те, аби розібрати, гроші знайшлися», — сказав С.Боровський. Він нагадав, що зовсім недавно в центрі Дніпропетровська осквернили пам’ятник молодому Тарасові Шевченку, на якому вандали збили бронзові написи. Ще раніше районні комунальники зруйнували пам’ятник Кобзареві в селищі Шевченко. «Відновлювати його, схоже, ніхто вже наміру не має», — каже С.Боровський. Художник стверджує, що атак вандалів у Дніпропетровську неодноразово пзазнавав і пам’ятник академікові Д.Яворницькому, біля підніжжя якого було знищено і розікрадено художнє бронзове лиття. Поруч на Жовтневій площі невідомі вже двічі зносили хрест на могилі бійців армії УНР. Загадкова історія сталася і з меморіальною дошкою, виготовленою в пам’ять письменника Валер’яна Підмогильного, — вже відлита з бронзи, вона зникла невідомо куди, а міські чиновники лише розводять руками. Практично цілковиту байдужість до розорення пам’ятників виявляють і правоохоронні органи. Мистецтвознавець Олена Годенко-Наконечна вважає, що таке вставлення до об’єктів української культури та історії — аж ніяк не випадкове. Проте останнім часом монументи Катерині Другій намагаються відновити в низці областей України. Варто нагадати, що кілька років тому УПЦ Московського патріархату вже встановила в Дніпропетровську бронзову статую Св.Катерини як «святої покровительки міста». Окрім того, спостерігаються спроби відродити пам’ятники Сталіну та Брежнєву, Щербицькому та Щолокову, а також зберегти радянські назви вулиць і площ. Художники вважають, що причина цього — слабкий розвиток громадянського суспільства і громадської думки в нашій країні, яка не може дати відсіч вилазкам «українофобів».