«Нам дуже потрібна підтримка»,—

— Якою ви бачите Росію після Єльцина?

— До певної міри Єльцин був гарантом територіальної цілісності України. І до певної міри — демократичних і ринкових реформ у Росії. На мою думку, на горизонті немає нікого, хто міг би замінити Єльцина.

— Чи не побоюєтеся ви націоналістичної пост'єльцинської ери?

— Єдине, чого я боюся, то це — внутрішньої стагнації та відсутності реформ, що може ослабити нас і зробити об'єктом зовнішніх погроз.

— Кажуть, що подібно до Росії корупція процвітає в Україні, включаючи людей у вашій адміністрації?

— Порівнювати українських олігархів з російськими — все одно, що порівнювати кишенькових собачок зі слонами. Замість звинувачень я хотів би отримати певні докази правопорушень людей, близьких до адміністрації.

— Чи хочете ви реалізувати економічні реформи, якi вимагає здійснювати адміністрація США?

— Україну можна порівняти з хворою людиною на операційному столі, яку розрізав хірург, що не має відповідного інструменту, аби завершити операцію. Якщо світ — і США зокрема — чекатимуть, аби побачити, що ж станеться, пацієнт помре. Україні потрібна масова західна допомога.

— Гаразд. Проте у Вашингтоні існує сумнів: чи виконаєте ви зобов'язання щодо реформування економіки? Досі мало що зроблено, Польща вчетверо випереджає Україну.

— Я вважаю, що не правомірно порівнювати Україну з Польщею. Польща мала більш незалежну економіку, ніж Україна, і зазнала комуністичного досвіду значно меншою мірою, ніж Радянський Союз. Україна не мала економічної автономії. 90 відсотками нашої економіки керувала Москва. Ми не мали власної банківської та фінансової систем чи політичної адміністрації — жодного з елементів незалежної країни. «Ньюсвік», 14—20 грудня