ЩОДЕННИК

Те, що біля метро Шулявська розлігся чималенький базар із продажу секонд хенду, відомо давно. Стояли такі собі невибагливі намети з розкладачками, заваленими купами більш-менш ношеного й дешевого одягу. А днями їхала повз ті місця. З одного боку вулиці стоять знайомі розкладачки, а з другого — як би це правильніше назвати: намет? навіс? павільйон? — ясно-синій, із гордим написом «БОМОНД секонд хенд».

І як це розуміти? «ОДЯГ ІЗ ЄВРОПИ секонд хенд» сприймається нормально, як невід'ємна реалія хоча й ідіотського, жебрацького, але нашого буття. А «БОМОНД секонд хенд»... Може, вони в тім сенсі, що потойбіч вулиці в нас секонд хенд для простолюду, фірм «Мотлох», «Непотріб» та «Брухт», а от на цьому боці — спеціальний секонд хенд для бомонду, секонд хенд, що сягає корінням «Версаче», «Ніни Річі» та «Шанелі»? А може, лихі торговці спеціально замислили таку хитру провокацію і зробили цей напис, аби спаплюжити нову еліту, показати, що наш бомонд — секондхендовий, уживаний, із других рук, другосортний такий бомонд, нікчемний?..

Хто зрозуміє душу й логіку торговців уживаним товаром? Тільки не я.