«У нас демократія крихка»
Чому для Грузії дуже важливі парламентські вибори 1 жовтня
Наступного понеділка, який, до речі, оголошено неробочим у Грузії, там відбудуться чергові парламентські вибори. Президент Грузії Міхєїл Саакашвілі, виступаючи позавчора на зустрічі з виборцями на центральній площі Горі, заявив: «1 жовтня за своїм значенням є таким вирішальним моментом, яким був серпень 2008 року. Адже те, чого не зміг зробити наш ворог фронтальним наступом, ембарго, провокаціями, підкупом людей, наразі він намагається зробити в результаті виборів, маневрами довкола виборів. Свобода Грузії і майбутнє ні на що не міняється, і ми її захистимо».
Як в Україні половина, щоправда, не 450-місного, а 150-місного парламенту, обирається за списками, половина — за одномандатними округами. Всіх депутатів обирають строком на чотири роки на основі загального голосування.
Нині основна боротьба в Грузії розгорнулась між правлячою партією «Національний рух», неформальним лідером якої є президент Михеїл Саакашвілі, і коаліцією «Грузинська мрія», яку очолив мільярдер Бірдзіна Іванішвілі, який нажив у Росії капітал у 6 млрд дол., рівний бюджету Грузії. Гостроти протистоянню між цими партіями додає війна компроматів, яка розпочалась буквально за десять днів до голосування. Атаку на владу почала опозиція, продемонструвавши відео, в якому тюремники жорстоко поводяться з в’язнями. Влада звільнила двох міністрів, здійснила арешти й у відповідь продемонструвала відеозйомки, на яких опозиція підкуповує поліцейських.
«День» звернувся до грузинського політолога Ніке ЧИТАДЗЕ з проханням прокоментувати, чому ці вибори важливі для Грузії і як на результат виборів може вплинути війна компроматів.
— Справді, ці вибори дуже важливі для Грузії, враховуючи той чинник, що дві провідні партії — правляча «Національний рух» і коаліція «Грузинська мрія», що складається з дев’яти політичних суб’єктів, ідеологічна і політична орієнтація яких радикально відрізняються одна від одної, — хочуть отримати більшість голосів у парламенті. Йдеться про те, піде Грузія демократичним шляхом чи повертатиметься в минуле, орієнтуватиметься на Євросоюз і НАТО і продовжуватиме інтеграцію в європейські і євроатлантичні структури чи ж зовнішньополітичний вектор Грузії пересуватиметься із заходу у напрямку півночі. Це стосується й економіки, тому що «Національний рух» підтримує вільну ринкову економіку, а також намагатиметься після перемоги на виборах проводити і доволі ефективну соціальну політику, неоліберальну політику, що передбачає залучення держави до економічної сфери шляхом соціального страхування. Щодо коаліції «Грузинська мрія», то у них немає спільної економічної програми. Їх об’єднує одна мета — змінити чинну владу.
У Грузії всі вибори важливі, тому що у нас демократія слабка. Грузія все ще, на жаль, у перехідному періоді і дуже багато залежить від того, яка політична партія прийде до влади. І, на відміну від країн Заходу зі стійкою демократією, зміна влади у нас може вплинути на розвиток демократичних інституцій Грузії, ринкової економіки, на криміногенну обстановку, на формування політичної еліти.
— Але лідер «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі заявляє, що він за розвиток відносин із ЄС, НАТО і відновлення співпраці з Росією. Що тут поганого?
— Але він нещирий у цьому випадку. Треба враховувати той чинник, що, згідно із соціологічними опитуваннями, понад 75% населення Грузії підтримує вступ держави до НАТО і понад дві третини виступає за співпрацю з ЄС. У цьому випадку Бірдзіна, напевно, змушений говорити про те, що Грузія бажає вступити до НАТО, на мітингах опозиції є прапори ЄС. Але з іншого боку, в одному зі своїх інтерв’ю Іванішвілі зізнався: «Якби я сказав Путіну, що зустрічався із Саакашвілі, то мій бізнес у Росії було б одразу закрито». Він також говорить, що Грузія нібито розпочала війну проти Росії. Тут можна сказати, що Іванішвілі говорить одне, а думає інше, тому його і вважають проросійським політиком. У складі «Грузинської мрії» є люди, яких можна вважати проросійськи налаштованими. Один із членів цієї коаліції до Гаазького суду подав позов на Грузію за те, що вона, мовляв, розпочала війну проти РФ у серпні 2008 року. Уявіть собі громадянина Грузії, який подає позов проти власної держави. Можна не любити Саакашвілі, але до чого тут твоя батьківщина? На жаль, у нас серед політичної еліти й інтелігенції є люди, які ставлять свої амбіції вище за інтереси держави.
— А як може вплинути на результати виборів розпочата війна компроматів між опозицією і владою?
— Звісно, це може вплинути негативно. На жаль, через цю війну у виборчій кампанії втрачається багато часу на з’ясування того, хто правий чи винен у цій війні компроматів, замість того, щоб виборцям пропонувати конкретні програми в соціальній, економічній і зовнішньополітичній сферах. Демонстрація відео про погане поводження у в’язницях може негативно вплинути на рейтинг «Національного руху». Але з іншого боку, реакція держави, визнання помилок президентом, відставка двох міністрів, а також арешт людей, які здійснювали ці бузувірства, може дещо підвищити рейтинг правлячої партії. Водночас свідчення залучення «Грузинської мрії» до підкупу грузинських поліцейських для зняття цих відео можуть негативно вплинути на цю коаліцію. На жаль, добре знайомий вам Каха Каладзе в цьому випадку вів певні переговори з представниками організованої злочинності. На цих скандалах може вирости рейтинг християнських демократів, які ще в березні цього року заявляли про випадки підозрілої загибелі кількох осіб у в’язницях.
— Який ваш прогноз — хто переможе на цих виборах?
— На перше місце вийде «Національний рух», який отримає від 45% до 53%. Я думаю, що цю партію підтримує половина населення. Тому вона не зможе сформувати конституційну більшість. І під час ухвалення деяких законопроектів їй доведеться враховувати думку опозиції. Коаліція «Грузинська мрія» отримає 20%-25%. На жаль, у грузинській громадськості є такі люди, які думають: нехай буде будь-хто інший, аби тільки не було Міхеїла. І, крім того, п’ятивідсотковий бар’єр зможуть подолати християнські демократи.
— В одному з інтерв’ю експерт з електоральних систем, політичний аналітик Микола Мейнерт заявив, що в Грузії «перевірити чесність голосування навряд чи вдасться». Що ви скажете на це?
— Це перевірити можна, враховуючи особливо те, що декілька тисяч спостерігачів буде в Грузії. Більш того, комісії укомплектовано як представниками правлячої партії, так і опозиції. До речі, у нас усього 73 виборчі дільниці. На мою думку, все це сприятиме тому, що вибори будуть прозорими, демократичними. Хоча поживемо — побачимо.