Пляшка спотикання

В день, коли Верховна Рада мала би продемонструвати, що Революція Гідності свою назву взяла не з марень романтиків, а з ідеалів, яких прагне наше суспільство, трапилось дві події, які поставили під сумнів готовність вищого законодавчого органу до подібних запитів загалу. По-перше, парламент провалив закон, який мав би затвердити толерантне ставлення в тому числі до сексуальних меншин. Не вдаючись в подробиці цього питання, можна сказати лише одне – Європа, курс до якої декларують зараз майже всі, цього явно не зрозуміє. По-друге, депутат від «Народного фронту» і колишній комбат Андрій Тетерук в кабінеті голови парламенту жорстко відреагував на поведінку Олеандри Кужель, застосувавши не лише силу, але й підручні засоби – скляну пляшку. Наслідок – за словами представників «Батьківщини», струс мозку депутатки, маса обурення в мережі інтернет, заклики до складання депутатського мандату Тетеруком. Останній в той же вечір вибачився в Facebook, пояснивши свій вчинок нервовим перенапруженням, але згодом видалив цей пост. Епізод епічний, безумовно ганебний, не дивлячись навіть на те, що стіни Верховної Ради бачили не одну бійку.

Удар по голові Олександри Кужель скляною пляшкою мінералки можна розцінювати як певний апофеоз того, до чого прийшов український парламент. Це не просто приниження. Це абсурд, нісенітниця, яка не вкладається в голови всіх адекватних людей. Ще рік тому з нового парламенту глузували, спостерігаючи як депутати їдять морозиво прямо в сесійній залі під час засідання та продовжують практику «кноподавства». Згодом деякі депутати бравуючи своїм комбатським минулим почали палити шини навпроти Міноборони та класично влаштовували чоловічі бійки. Але те, що трапилось в четвер підкреслило моральний занепад вищого законодавчого органу. І це при тому, що по суті депутатський корпус в начебто парламентсько-президентській республіці давно став середою безпринципних торгів, а інколи і виступає в ролі статиста. Ринок, де голоси купуються і продаються, карнавал, де вчинки депутатів перетворюються на ганебне шоу – ось чим став теперішній парламент.

Отже, якщо коротко перерахувати складові проблеми інциденту з Кужель і Тетеруком, отримаємо наступну картинку.

Перше. Це не наслідок нинішньої ситуації – це продовження політики 90-х і 2000-х, коли зароджувалася і формувалася кланово-олігархічна система Кучми. Вона досі не демонтована, а отже продукує нові проблеми.

Друге. Апріорі бити і розпускати руки – погано. Але жінки в парламенті мають визначитися – якщо вони за гендерну рівність, зокрема, в Раді, тоді потрібно поводитися на рівних з усіма народними депутатами. Ну а випадку з Кужель, то враховуючи її часто провокативну поведінку, вона також має нести відповідальність.  

Третє. В будь-якому разі, поведінка Тетерука не має виправдань. Здали нерви чи якось там випадково так склалося – це може свідчити про погане виховання. Відповідно, покарання за це має бути серйозне.

Четверте. Коли всі сьогодні бурхливо реагують на цей випадок, обписуючи його з різних боків, то краще б журналісти згадали і не забували про резонансну «справу Гонгадзе-Подольського». От де потрібна принципова і послідовна боротьба, бо остаточної відповіді на цей злочин і досі немає.    

Але навіть якщо стануть реальністю позачергові парламентські вибори, то залишиться питання – чи дозріла альтернативна пропозиція для якісної зміни нинішнього депутатського корпусу? По всьому видно, що ми маємо не лише економічну та соціальну кризу. Україна впевнено увійшла в штопор політичної кризи, яка поглиблюється неймовірним розчаруванням суспільстві.

«ЯКИЙ ПРИКЛАД І ЯКУ СТУПІНЬ НИЦОСТІ ДЕМОНСТРУЮТЬ ДЕПУТАТИ ПЕРЕД УСІМА ГРОМАДЯНАМИ?»

Євген ГОЛОВАХА, соціолог:

- Я взагалі не хочу це коментувати, не хочу розбиратись, хто що казав. Не хочу говорити, наскільки це мізерно, якщо йдеться про порядність людини. Якщо суспільство це коментує, це вже кінець. Були різні бійки у парламенті. От у Південній Америці чоловіки нестримані, такі випадки характерні для країн з низьким політичним рівнем. Яка Європа? Якщо суспільство не схаменеться, то немає сенсу говорити, що буде далі. Якщо суспільство не зрозуміє, куди це все рухається, а буде обговорювати, чи правильно, чи неправильно він їй дав по голові пляшкою, як я це бачу в інтернеті, після цього – тільки прірва. Якщо інстинкт самозбереження у суспільства є, тоді воно обере вірний шлях. А якщо ні, то скотиться у прірву. Кожна порядна людина знає, що у таких випадках треба робити, і хай за цим суспільство розцінює ситуацію.

Я завжди казав, що у  нас слабка моральна ситуація. Але це інша справа. Це стане загрозою для суспільства. Ситуація дуже прикра, і нічого крім страшенної огиди і великої небезпеки, я не відчуваю. Я це кажу як соціолог. Бо у соціологів є не тільки знання, а десятиліттями вироблена певна інтуїція. Соціологи не тільки проводять дослідження, а й щось відчувають. Який приклад і яку ступінь ницості демонструють перед усіма громадянами? Це найгірше, що є в людях. От демонстрував Янукович свою ницість, і що з цього вийшло. А якщо ця влада поводиться так само, то це вже кінець. Політики є ж лідерами, їх обрали, їм делегували повноваження, довірили керувати собою. А якщо такий зразок у влади, то які у мене можуть бути моральні бар’єри? І це дуже погано.