До Вінниці приїхав заступник міністра охорони здоров’я, щоб розібратися у ситуації з госпітальними округами
Уже два тижні Вінниччину лихоманить. «Медичні» майдани вибухають то в одному, то в іншому районі області. Люди занепокоєні через те, що медична реформа призведе до закриття районних лікарень, або щонайменше – пониження їхнього статусу. Без оптимізму коментують нову реформу і представники місцевого самоврядування, бо наразі формування госпітальних округів базується лише на одній постанові Кабміну № 932. А вона містить тільки рамкові вимоги і жодного конкретики у плані фінансування медичних закладів. Тож запитань до заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, який 1 лютого приїхав до Вінниці, було значно більше, ніж він розраховував.
На думку Павла Ковтонюка, нинішня мережа українських лікарень завелика і за кількістю лікарняних ліжок на одну людину займає друге місце в Європі. Та більшість лікарень лише називаються лікарнями, бо надають не медичні, а радше реабілітаційні чи хоспісні послуги. І саме формування госпітальних округів та подальша медична реформа, покликані впорядкувати цей «хаос».
«Госпітальний округ – це інструмент розвитку лікарні, а не її знищення. МОЗ ставить тільки дві прості вимоги: обсяг послуг має залежати від кількості населення, а час доїзду складати не більше години. Відповідно до цього, складаються маршрути пацієнтів і визначається центр госпітального округу, – каже заступник міністра охорони здоров’я. – Для цього у кожному госпітальному окрузі буде створена госпітальна рада, до якої увійдуть керівники медичних закладів, громадськість та влада. Вони визначатимуть спеціалізацію тієї чи іншої лікарні і складатимуть перелік послуг, які надаватиме кожен окремий медичний заклад. Відповідно до послуг, формуватиметься фінансування. Вузькопрофільні відділення, як пологове, наприклад, буде діяти при тій лікарні, де надають найякісніші послуги і де працюють кращі спеціалісти. Якщо зважати на стандарти ВООЗ (а ми до цього прагнемо), то пологове відділення повиннен мати лише той заклад, в якому за рік народжується не менше 400 немовлят. Інші лікарні вважаються небезпечними, бо приймати пологи один раз в день – це не практика для лікаря і не якісні послуги для пацієнта. І такі заклади держава не фінансуватиме. Та, якщо такі лікарні закриватимуться, то це в першу чергу буде провина керівників місцевих рівнів, бо у нашій країні є багато людей, які потребують реабілітації – після інсультів, інфарктів. Нехай перепрофілюють малопотужні лікарні під реабілітаційні відділення або хоспіси. Є багато медичних послуги, які треба розвивати і пропонувати на ринку медицини. Тоді держава їх оплатить».
Павло Ковтонюк пояснив, що госпітальні округи мають розробляти на місці і ніякого впливу на їх формування МОЗ не має. Але Кабмін затверджує тільки ті проекти, які відповідають стандартам ВООЗу. Той, хто отримає погодження від Кабміну, матиме і фінансування. Гроші виділятимуть з двох джерел – Державного фонду медичного страхування (який мають створити) та інвестиційних компаній (яких саме – невідомо). Фінансування залежатиме від вартості наданих медичних послуг. За словами заступника міністра охорони здоров’я, все просто: держава – платить за послуги, лікар – лікує, а громада – господарює. Однак після таких роз’яснень, кількість запитань тільки збільшилася.
«Ви оперуєте такими категоріями, які юридично нічим не підкріплені. Є лише одна постановка № 932 «Про затвердження порядку формування госпітальних округів», відповідно до неї, настільки я розумію, жодна наша районна лікарня не підпадає під категорію або лікарні інтенсивного лікування першого, або другого ступеня. Люди зрозуміли, що фактично кожен район залишиться без лікарні, яка зможе врятувати, коли, наприклад, в тебе станеться інсульт, – коментує громадський активіст Анатолій Банах. – І якщо ця ситуація не буде врегульована, «медичні» майдани продовжаться. А перша причина цього в поганій поінформованості людей. Інформаційна компанія з медичної реформи шкутильгає на обидві ноги одночасно. Сьогодні після зустрічі у мене буде «червоний» телефон, люди дзвонитимуть з різних районів і запитуватимуть, до чого ми домовилися. Але я нічого нового не почув. Окрім того, що МОЗ готове до комунікації. Та цим людей не заспокоїш».
Вісімнадцять областей України уже подали план формування своїх госпітальних округи і їх затвердили. Вінниччина свій проект «медичної» карти відкликала. І зараз МОЗ чекає на нову пропозиції. Її сформують, очевидно, не раніше 3 лютого. Саме у цей день зберуться депутати Вінницької обласної ради на позачергову сесію, на якій розглядатиметься питання про формування госпітальних округів області.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
