Осiнь рейтингiв
За останні декілька місяців різко впала довіра українців до влади. Таким є «вирок» соціологів двох центрів, що представили вчора результати своїх вересневих досліджень.
Зокрема, за даними опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології 18—21 вересня (опитано 1803 респонденти) кількість громадян, які висловлюють недовіру Президенту Віктору Ющенку, у вересні на 8% перевищила кількість тих, хто йому довіряє. У той же час, ще в березні цього року перевага довіри у Президента була +43%. Різке падіння рівня довіри сталося за ці півроку також у ставленні до уряду (відставленого. — Ред.) та Верховної Ради.
Про такі ж тенденції свідчать дані й іще одного опитування, проведеного 18—20 вересня Інститутом соціальної та політичної психології АПН України (опитано 1253 респонденти).
Безумовно, після хвилі публічних скандалів у владній команді та гучних відставок багато хто чекав суспільного розчарування. Однак припускали також, що одна із сторін у цьому протистоянні — в більш виграшному становищі. Досить поширеною була думка, що, згідно «з давньою українською традицією», відставленого прем’єра Юлію Тимошенко люди полюблять ще більше. А якщо їй і її команді ще й вдасться розтягнути в часі «інформаційно-скандальний шторм» з обвинуваченнями на адресу оточення Президента, то висока хвиля суспільної підтримки у боротьбі з «корупцією у владі» внесе Блок Юлії Тимошенко у відчинені двері парламенту, а далі — знову у прем’єрське крісло. Але схоже, не такі передбачувані наші співгромадяни, як багато хто звик про них думати. І поки Юлія Володимирівна далеко не переможниця.
По-перше, як свідчать дані опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології АПНУ, 47% українців позитивно поставилися до рішення Президента відправити уряд у відставку (33% — негативно). По-друге, показники рівня довіри до Тимошенко з початку місяця (тобто до початку кризи) впали ще більше, ніж рівень довіри до Президента Ющенка.
Ще один показник популярності політичного лідера — рейтинг його політичної сили — поки також не дозволяє говорити про електоральний успіх Тимошенко. Так її політична сила, представлена соціологами як БЮТ, у другій половині вересня впевнено посідала друге після НСНУ (з почесним головою В. Ющенком) місце. За ці дві політсили готові були віддати свої голоси відповідно 15,5% і 18,2% респондентів. Так виглядає «брендовий» політичний розклад. У той же час, як свідчать результати іншого дослідження («Демініціатив» і КМІСу), ситуація на виборах, коли виборці асоціюватимуть партію не лише з її реальним лідером, а й з першою «п’ятіркою» списку, може складеться зовсім інакше. В опитуванні, де поруч з назвою НСНУ стоять прізвища Безсмертний, Єхануров, Порошенко, Рибачук, ця партія з 14% посідає третє місце. Перші два — за БЮТ і Партією регіонів (у них по 20%). Що, втім, не дивно, оскільки за даними обох опитувань, екс- секретар РНБОУ П. Порошенко міцно закріпив за собою номінацію лідерства рейтингу «недовіри». Це означає, що його присутність у «видимій» частині партійного списку може неабияк зіпсувати результат «Нашої України». Таким чином, склад першої п’ятірки стає критичною проблемою президентського блоку. Особливо якщо врахувати те, що найближче оточення глави держави дискредитоване недавніми корупційними скандалами, а сильних публічних лідерів у президентській команді немає.
Загалом же, за півроку до парламентських виборів ситуація з популярністю партій виглядає таким чином. Чітко вимальовуються чотири групи політичних сил. За даними Інституту соціальної та політичної психології, перша трійка: НСНУ — 18,2%, БЮТ — 15,5%, гіпотетичний Блок Януковича — 10%. На подолання прохідного бар’єра можуть розраховувати: Народний блок В. Литвина (6,4%), КПУ (5,6%), СПУ (5%). Шанси на самостійний успіх також залишаються у ПСПУ Н. Вітренко (2,6%), Партії промисловців і підприємців (2%). Явні аутсайдери: УНП Ю. Костенка — 1,3%, Партія зелених України — 1,2%, Громадянська партія «Пора» — 1,2%, НРУ — 0,9%, СДПУ(О) — 0,6%.
За даними «Демініціатив» і КМІСу, лідери — ті самі, але з іншим результатом (див. вище). Непогані результати можуть також показати СПУ — 10,5%, КПУ — 7,6% і НПУ Литвина — 5,7%. Ризикнути пройти до парламенту самостійно також можуть ПСПУ — 3,3%, СДПУ(О) і ПППУ — по 1,7%. Для інших політичних сил, включаючи «Трудову Україну», ПЗП, партію «Союз», «Пору», НДП, УНП, НРУ та інші) самостійна участь поки приречена на провал. Відповідно, перераховані групи партій вирішуватимуть у парламентській кампанії різні класи завдань. Лідери прагнутимуть затвердити свого прем’єра або й стати «старшим братом» у коаліції, яка сформує новий уряд. «Середняки», очевидно, прагнутимуть стати володарем золотої акції, яку можна буде вигідно обміняти в поствиборних коаліційних торгах. Перед партіями-аутсайдерами, що знаходяться «біля» 3-відсоткового бар’єра, очевидно, стоїть завдання політичного виживання у вигляді потрапляння до Верховної Ради й формування «маленьких, але гордих» фракцій.
А головний висновок соціологів у зв’язку з проведеними дослідженнями можна сформулювати так: хоч би хто і як намагався викликати «дух Майдану», суспільство щодо полiтикiв повертається в «домайданний» стан. Рейтинги довіри до «лідерів революції» опустилися до дореволюційних рівнів. Та й за більшістю інших показників, за словами наукового керівника фонду «Демiнiцiативи» Ірини Бекешкіної, громадська думка повернулася до часів Кучми. Зокрема, нині 60,6% населення вважають, що Україна рухається в неправильному напрямку, й лише 16,5% — що в правильному. Тоді як ще в березні 70% українців вважали, що країна розвивається в правильному руслі. Та й рік тому, ще до виборів, настрої були більш оптимістичними — тоді 26% респондентів вважали, що все йде правильно. За словами І. Бекешкіної, це свідчить про те, що нині населення переживає «жорстке розчарування». І відповідальність за невдачі держави, на думку респондентів, поділяють Президент Ющенко, олігархи з нової влади та Ю. Тимошенко. Вони ж, судячи з усього, й відповідатимуть — у вигляді далеко не грандіозних результатів своїх політичних сил на парламентських виборах.
