Дедалі нудніше...
Добре, що Баріккело приїхав тільки шостим на Гран-прі Сан-Маріно, а то й писати не було б про що. Жарт, звісно. Але лише частково. Червоний барон, звісно, виграв. Вчетверте поспіль. Проте справжнім героєм уїк-енду по праву можна вважати молодого британця Дженсона Баттона з американської стайні «БАР-Хонда», який приїхав у гонці другим, таким чином, втретє поспіль опинившись у зірковій компанії на подіумі. Мало того, він уперше в кар’єрі стартував з поул-позішн, посунувши топ- пілота «Феррарі» на друге місце стартової гратки. Та й у гонці Баттон програв лише «завдяки» чудовій команді механіків Скудерії Феррарі, які в черговий раз допомогли своєму лідеру вирішити всі проблеми на піт-стопі, а не безпосередньо в гонці. Дев’ять кіл Міхаель спокійно супроводив Баттона, поки той не повернув у бокси... Ця пара на той час уже досить далеко відійшла від переслідуючої групи, до якрї входили Хуан-Пабло Монтойа і Ральф Шумахер на «Вільямсах», Фернандо Алонсо та Ярно Труллі на «Рено» й, певна річ, партнер Шумахера-старшого Рубенс Баріккело. Проте старт видався нервовим. Гонщики із задоволенням один одного підрізували й безцеремонно виштовхували з полотна на траву. До речі, вже після завершення Гран-прі Сан-Маріно «Вільямс» подав апеляцію на Міхаеля, який перекривав траєкторію Монтойе на першому колі. Справді, хто повірить, що її задовіолнять! Між іншим, не менших прикрощів, ніж конкуренти, гонщикам завдавав далеко не ідеальний стан полотна в Маранелло — домашній трасі Скудерії імені Енцо й Діно Феррарі. Безліч горбків на асфальті примушували стрибати боліди по трасі, мов коники. Недаремно в календарі Формули-1 на наступний рік цього знаменитого етапу поки немає. А знаменитий він, крім усього іншого, насамперед тим, що саме тут рівно 10 років тому в повороті тамбурело загинув, напевно, найвидатніший гонщик в історії королівських гонок бразилець Айртон Сенна. До речі, тоді перемогу на етапі святкував ще зовсім не Червоний барон, а просто молодий і перспективний гонщик Міхаель Шумахер.
Поворот підрівняли, знизивши ризик його проходження, але побудований ще більш як півстоліття тому автодром уже, що називається, морально застарів. Тим більше, коли як гриби після дощу з’являються шикарні траси, побудовані на нафтодолари арабських мультимільйонерів. Бахрейнська ультрасучасна траса дасть сто очок фори старому-доброму Маранелло. На підході (скоріш за все, вже в наступному сезоні) нова траса в ОАЕ, попереду — вже цього сезону — на нас чекає Гран-прі Китаю. Формула поступово мігрує з Європи, й це викликає смуток. Ну що вона американцям, які багато років її із задоволенням віддавали перевагу Інді-карі, а тепер вирішили провести й етап першої Формули. Проте ми відволіклися. Хоча що, власне, багато говорити про цю гонку? Інтриги в ній було дуже мало. Обгонів ще менше. Заслуговує на увагу подвійний успіх команди «Рено» (Алонсо — четвертий, Труллі — п’ятий) і майже подвійний американської «БАР- Хонда». Партнер Баттона японець Такумо Сато йшов на восьмому, заліковому місці, але спалив свій двигун буквально за кілька кіл до фінішу. Тим самим, до речі, дозволивши набрати перше залікове очко в цьому сезоні багатостраждальному Кімі Райкконену з напіврозваленого «Макларена». Його партнер по команді й колись дуже сильний гонщик Девід Култхард етап відверто провалив, і, схоже, це останній сезон для шотландця в королівських гонках. До речі, Кімі доїхав до восьмого місця з останнього. Шана йому й хвала. Щодо «Вільямса», то він показав цілком прогнозований результат Монтойа, який їхав без зривів, спокійно приїхав третім, а молодший Шумахер, який врізався в один з болідів «Рено», з четвертого місця, яке він займав, опустився на сьоме. Щоправда, ініціатором зіткнення, схоже, він і був. Тож невідомо, чим йому ця аварія ще агукнеться.
Висновки після Маранелло: нудно. Дуже скучно для найшвидшого у світі виду спорту.
Положення пілотів після чотирьох етапів: М.Шумахер — 40 очок, Р. Баріккело (обидва «Феррарі») — 24, Баттон (БАР- Хонда) — 23...
Положення в Кубку конструкторів: «Феррарі» — 64, «Рено» — 31, «Бар», «Вільямс» — по 27...
