Джобс і порожнеча
Фільм про засновника фірми «Еппл», комп’ютерного генія Стіва Джобса вийшов на екрани. Раніше подейкували, що картину про Джобса зніматиме постановник «Бійцівського клубу» Девід Фінчер, що успішно впорався, як ми пам’ятаємо, з біографією творця «Фейсбука» у своїй «Соціальній мережі». В будь-якому разі, сценарист «Мережі» (удостоєний за цю роботу премій «Золотий глобус», BAFTA та «Оскар») Аарон Соркін дійсно зараз працює над екранним перекладенням книги Волтера Айзексона «Стів Джобс». Ім’я режисера ще невідоме, але, поки майстри зайняті неквапливою працею, вперед виходять спритніші й мобільніші кон’юнктурники.
Байопік (кінобіографія) «Джобс: імперія спокуси» (в оригіналі — jOBS) створений, по суті, кінематографістами-початківцями. У режисера Джошуа Майкла Штерна, раніше в авторстві шедеврів не поміченого, це третій повний метр, у сценариста Мета Вайтлі — перший. Фабула охоплює основні колізії життя Джобса від початку 1970-х до 2000-х років. Тема явно цікавить і глядачів, і кінематографічну спільноту: jOBS був фільмом закриття цьогорічного авторитетного форуму незалежного кіно «Санденс» (США).
Явно відчуваючи тиск продюсерів, що прагнули у будь-який спосіб випередити всіх, Штерн та Вайтлі не особливо мудрували: зі шкільною старанністю відтворили всі основні події з життя протагоніста. Кінематографічний Джобс робить все, що йому належить робити згідно з канонами: хіпує, бунтує, дефілює університетом босоніж, про бізнес не думає, потім організовує з кумедним кошлатим Возняком фірму в гаражі, одягає перший костюм і досягає першого успіху, залишає фірму зусиллями недобросовісних партнерів, їздить до Індії за просвітленням, відроджується, багатіє, випускає красиві й дорогі машинки, які споживачі розкуповують з наростаючим захватом. Нічого з того, що не було відомо раніше. Й Ештон Катчер на Джобса вельми схожий.
Ось у цій старанності втрачається щось істотне. Тому що перезнімати сто разів повторену всіма ЗМІ біографію — це одне. А творити повнокровний образ — зовсім інше. Джобс авторства Штерна та Вайтлі нецікавий не лише тому, що Катчер не просувається в грі далі зовнішньої схожості — але ще й з тієї причини, що вся історія від першого до останнього кадру залишається монотонним переліком фактів без найменшого зусилля проникнути в суть фактів.
Точність переказу — остання справа; для цього є телебачення. Важливе те, який рівень універсальності закладено у творі, котрий має захоплювати навіть тих, хто нічого й не чув про «Еппл». Джобс був людиною, яка створила себе сама, він не просто виробляв комп’ютери, але й перетворив це на певне мистецтво, за успіх заплатив чималу ціну, неприйняття й навіть ненависті довкола нього було не менше, ніж обожнювання. Отакого героя — сповненого протиріч, що веде свою особисту, не завжди видиму для світу війну — гостро бракує більшості байопіків. Таким був, наприклад, кінематографічний Марк Цукерберг в «Соціальній мережі» — хай і несхожий на Цукерберга реального, та це й неважливо. А Джобс в «Імперії спокуси» залишається всього лише сюжетною схемою — насиченою зовнішніми подіями, але сутнісно порожньою.
Ми повертаємося до того, з чого почали. Соркін відмовився від заїждженої форми біографічного пунктиру, якої дотримувалися Вайтлі та Штерн. Сценарист «Соціальної мережі» кладе в основу фільму три тридцятихвилинні епізоди, які розгортатимуться в режимі реального часу. Кожен з цих фрагментів присвячений подіям, що передують втіленню найважливіших проектів Джобса — випуску першого комп’ютера «Макінтош», старту компанії NEXT після вигнання Джобса з «Еппл» і презентації iPod. Ось цей фільм хочеться подивитися — незалежно від кінцевого результату, який, думається, все ж буде вельми переконливий.
