Снігурочка з Дідом Морозом, які цього дня (передостання неділя 2017-го року) під дощем бігали в костюмах, в цей момент конкурували з «Кавою на Хрещатику». Те, що відбулося сьогодні на Майдані і було підтримано так само не дуже чисельними акціями в інших містах, видавалось за дуже штучний перформанс. І це при тому, що там були досить щирі люди, які відверто говорили: ми проти радикальних дій.

Насправді диспозиція наступна.

Спочатку в жовтні роблять мітинги за «політичну реформу».

Учасники мітингів не зовсім розуміють, про що йдеться. Але одні з них мотивовані грошима, а інші примарним бажанням імпічменту Президента. Для підтримки думки останніх розкручуються відповідні гасла. «Майдану» не трапилось. Але шум розпочався…

Потім ці мітинги переростають у марші «за імпічмент». В даному випадку вимоги стали більш конкретними. «Геть «Пороха!» - так формулюють свою думку протестувальники. Разом з ними народ у натовпі висуває нового «месію» – Міхо Саакашвілі. Грузинський президент, який до того зробив реформи в Грузії (так багато хто вважає) і прорвав польсько-український кордон у Шегинях, почав перетворюватись на лідера руху опозиційних сил. Нинішня влада автоматично почала асоціюватися з владою старою.

Наприкінці жовтня встановлюються палатки під Радою. Наметове містечко має символізувати стимул до активнішого прийняття депутатами низки законів. У зверненнях фігурують конкретні особи, які мають депутатський мандат. Виникає питання: чому ці люди не намагаються досягнути своїх цілей через Верховну Раду? Вони ж-бо депутати. Схоже, що їх це не особливо цікавить. Перформанси на кшталт «блокування Донбасу» їх влаштовують. Їх також влаштовує «сидіння» під Радою в наметових містечках.

Потім відбуваються регулярні акції «проти Порошенка», які підсилюються судовими протестами проти нього. Трапляється «неочікуване» затримання Саакашвілі, яке з особливим заохоченням демонструється українськими телеканалами. Згодом українці дізнаються, що Саакашвілі в застінках СІЗО написав дипломатичний лист Порошенку. А потім він виходить на свободу і на певний час стає провокатором захоплення Жовтневого палацу.

Інформація цього тижня – пану Саакашвілі дали візу в Нідерланди, де мешкає його дружина.

Що далі?

Судячи з усього, поки що Саакашвілі вийшов з-під удару. Проплачені «активісти» підуть по домах. А що робити з тими, хто реально бажає адекватного мирного розвитку нашій країні?

«Я не проти вимог Саакашвілі, - говорить «Дню» перевдягнений у цивільне поліцейський прямо під Стелою Незалежності. - Він багато чого говорить хорошого. Але я тут для того, щоб зібратись з адекватними людьми. З людьми, які хочуть змін, але при цьому вбачають інші, ніж радикальні, засоби боротьби».

Є велика проблема для влади – використовувати будь-які технології для свого зиску. Народу дійсно необхідно дати надію і чіткий курс. Та чи можна це зробити такими «тусовками»?