Щодня тисячі людей милуються Лаврською та Софійською дзвіницями, Андріївською церквою, що височіють на правому березі Дніпра. Однак ім’я людини, завдяки якій існують ці та інші візитівки Києва, — митрополита Рафаїла Заборовського — згадується не так часто.

ІСТОРІЯ НАШОЇ ДУХОВНОСТІ

22 жовтня виповнилось 270 років з дня упокоєння митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії Рафаїла Заборовського. До цієї дати приурочена виставка «MIRA RES...» (з латини — «Чудеса») у Національному заповіднику «Софія Київська». Одним із ключових її завдань, за словами Нелі Куковальської, генерального директора «Софії Київської», є пригадування історії нашої духовності.

СВЯТА ПАРАСКЕВА З ЖИТІЄМ. ПЕРША ПОЛОВИНА XVIII СТ. ДЕРЕВО, ЛЕВКАС, ЛІПНЕННЯ В ЛЕВКАСІ, ТЕМПЕРА, ЗОЛОЧЕННЯ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

«Питання вибору назви для виставки багато в чому характеризує питання пам’яті про Рафаїла Заборовського. Коли запропонували назву «MIRA RES...», то контраргументом було — люди не зрозуміють, про що виставка. Проте якщо написати на афіші «Виставка присвячена пам’яті Рафаїла Заборовського» і вийти на Софійську площу, то хто це такий, відповість теж, мабуть, одна людина. І нею буде працівник заповідника, який вийшов попити кави», — стверджує Ігор Нетудихаткін, науковий співробітник «Софії Київської».

Проте так було не завжди. Ще за життя митрополита академія, якій він допомагав, вирішила змінити назву на «Могило-Заборовська». А час, коли він був митрополитом, інколи називають «доба бароко Заборовського».

«ПАЗЛИ», ЩО ПОВЕРТАЮТЬ ПАМ’ЯТЬ

Експонати виставки різноманітні й широко розкривають постать Рафаїла Заборовського. Зібрали їх в одному місці завдяки співпраці багатьох інституцій, зокрема Національного заповідника «Софія Київська», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного музею історії України, Національного художнього музею України, Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира тощо.

На виставці можна побачити макети брами Заборовського, Староакадемічного корпусу — лише кількох із великої кількості споруд, до спорудження яких причетний митрополит. Та й сам Будинок митрополита, у якому триває виставка, завершили за Рафаїла Заборовського. Крім того, на виставці представлено багато ікон.

На думку Ігоря Нетудихаткіна, така любов Рафаїла Заборовського до архітектури та іконопису не випадкова. За його словами, митрополит теж колись вправлявся у цих мистецтвах. Доказ цього — 1739 року імператриця Анна Іоанівна подарувала Рафаїлу Заборовському набір, який використовували архітектори.

Фото Софійського іконостасу на виставці вказує на ще один факт із біографії митрополита. Часто він вкладав власні кошти на підтримку православної церкви і Софії Київської зокрема. На його гроші, наприклад, збудували церкву святого Володимира на столичній Шулявці.

Одним із найпомітніших експонатів є модель корабля XVIII століття. Її автор Вадим Гошко, представник Федерації судномоделізму та судномодельного спорту України, здобув за свою роботу 14 медалей. Цей предмет натякає на цікавий період у житті митрополита, коли той був обер-ієромонахом Російського імператорського флоту.

Проте найважливіші предмети містяться в наступній залі. Це елементи богослужбового одягу митрополита (митра, омофор, поручі), віднайдені археологами під час розкриття його поховання у Софійському соборі 1936 року. До речі, поручі нещодавно відреставрували, як і голівки янголів із місця поховання Рафаїла Заборовського, які теж можна побачити на виставці.

Усі ці предмети, неначе пазли, що повертають пам’ять про видатного українця. Однак діяльність цієї людини така масштабна, що її не можна вмістити в дві зали.

«СВІТИЛЬНИК ІСТИННИЙ»

Як зазначили організатори виставки, назва «MIRA RES...» не тільки передає слова митрополита Серапіона Александровського, коли він демонстрував нетлінні мощі Рафаїла Заборовського. Діяльність митрополита — теж чудеса.

Що спонукало людину, яка могла полонізуватися і здобути кар’єру в Речі Посполитій (Правобережжя тоді входило до її складу), «пробиратися» до Києва? Адже тоді це місто належало іншій державі. Рафаїл Заборовський мав у Російській імперії фантастичну кар’єру: 1723 року — обер-ієромонах Російського імператорського флоту, а вже 1725 року — єпископ Псковський і Нарвський. Проте все одно він найбільше дбав про інтереси рідної землі, захищаючи існування Київської митрополії і перешкоджаючи наміру Священного синоду підпорядкувати собі Києво-Могилянську академію.

Рафаїл Заборовський запровадив чіткі правила не тільки церковного життя (наприклад, заборонив пускати заможних мирян до вівтаря), а й академічного, уклавши «Академічні правила для викладачів і студентів». За його управління кількість студентів академії зросла вдвічі, а в архітектурі міста почався період злету.

Тож усі сфери, до яких долучився митрополит, пережили оновлення й отримали поштовх для розвитку. Духовний пульс цього поштовху ми відчуваємо і нині, коли, наприклад, відвідуємо Софію Київську. За словами Нелі Куковальської, важко розказати про заповідник, не згадавши імені Рафаїла Заборовського.

Тому виставка «MIRA RES...», як наголосив директор музею «Духовні скарби України» Ігор Понамарчук, —  «перший крок до спокути наших гріхів, того, що ми не пам’ятаємо наших героїв». Він також додав: «Людина на тому світі добре себе відчуває доти, доки ми згадуємо її тут, поминаємо, дякуємо, що були такі люди».

У XVIII столітті могилянський префект назвав Рафаїла Заборовського «світильником істинним». Ольга Заріцька, співробітниця Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира, пригадує слова з Євангелія від Матвія про те, що світильник не треба ставити під посудину — він має стояти на підсвічнику і світити людям.

«Світильник істинний» давно здійснює свою місію. Завдання нашого покоління — створити «підсвічник», який зробить знання про митрополита доступними для більшості. Це і втілює виставка «MIRA RES...», яка триватиме у «Софії Київській» до 24 січня.