Знаний львівський митець Роман Опалинський із кожним роком стає все популярнішим за кордоном. Нью-Йорк, Цюрих, Лондон, Страсбург, Мальта, Рим… Це лише невелика частина з повного переліку міст, де були представлені роботи художника. Однак свою нову персональну виставку Роман Опалинський презентував саме на Батьківщині.

У п’ятницю, 5 травня, в Національному музеї ім. Андрея Шептицького на вулиці Драгоманова  яблуку ніде було впасти. Відкриття виставки Опалинського викликало у Львові чималий ажіотаж. «Із роботами та виставками Романа Опалинського я знайомий давно. Його унікальна техніка насправді вражає. Він – цікавий художник, непересічна особистість і просто чудова людина. У мистецькому плані йдеться про справжнього майстра композиції та кольористики. Усі представлені на виставці твори довершені композиційно. Роман Опалинський – також філософ. У своїх роботах він зображає історію прадавніх часів і модерне бачення сьогоднішнього життя. Тут можна віднайти ознаки мистецтва різного часу.

Чудово, що вдалося організувати експозицію його робіт саме в нашому музеї. Цікаво, що на цій виставці ми пізнаємо й нового Опалинського. Зокрема, тут представлені оригінальні великоформатні твори, над якими митець довго працював», – відзначає генеральний директор Національного музею Ігор КОЖАН.

Роман Опалинський працює у галузях живопису, графіки, скульптури, ба навіть художнього ковальства і скла. Втім головна візитівка художника – традиційний левкас на дошці. Митець бере за основу давню українську ікону, проте втілює в своїх роботах сучасні побутові сюжети, а також сюжети із міфами народів, які мешкали на українських землях.

Сам Роман Опалинський про експозицію своїх робіт розповідає так: «На цій виставці представлені мої творчі роботи, створені за останній рік. Можливо, одна-дві праці є дещо старшими. Частина експозиції складається з моїх традиційних картин – левкас на дереві з багатосюжетними композиціями. А друга половина виставки – це мій останній проект, який я назвав «Двері з народного театру». Ці роботи виконані на частинах старих дверей. Їх я взяв з одного польського будинку – сусід викинув, бо хотів сучасні, модернові. Двері ці з насправді добротної дошки. Я їх облагородив і використав, як основу для картин.

На них зобразив культуру та почуття гуцулів, бойків, лемків – тих етнічних українських народностей, багато з яких пережили чимало поневірянь по світу. Якраз зараз 70-ті роковини насильного виселення українських лемків із їхніх земель. Цю частину робіт я приурочив до цього сумного періоду. Однак подав усе це у веселому руслі, передавши багатство їхньої культури, колоритам тих вишиванок, килимів, писанок, гобеленів. Це знайшло відображення як в абстрактних, такі і в сюжетних композиціях, які могли би бути зв’язані з театром. Наприклад, великі маски, представлені на виставці, могли б бути декораціями до цього театру».

Кожен із відвідувачів у представлених роботах знаходив щось своє. Наприклад, львівський архітектор Микола ОБІДНЯК відзначає наступне: «Чим це мистецтво говорить до нас? Тут є код. І ця закодованість у бажанні створити нові колорити, не втративши минулого. Цей новий колорит – комбінація минулого, сучасного і майбутнього. У цій всій комбінаториці закладена притаманна нашому українському народу магія. А магія – це гравітація до землі. Йдеться про зв’язок із своєю землею. Не землею, як виробництвом, а землею, як середовищем, що є в твоїй біології, закладеній предками. На кодуванні предків ми і читаємо ці роботи.

У цій виставці відчувається українськість і новизна, подана через призму давніх епох. Зауважте, що після перегляду робіт ми отримуємо оптимістичний настрій. Чому? Бо це наша спільна гравітація, адже ми знайшли тут усі спільну мову».

Роман Опалинський також займається волонтерством і бере активну участь в житті рідної громади. Митець родом із Городка – міста у Львівській області. Не дивно, що на відкриття виставки завітало чимало городківчан, зокрема, і міський голова.

«Роман Станіславович – це не тільки людина мистецтва. Він також дуже суспільно активний, постійно беручи участь у житті громади. Він був депутатом міської ради минулого скликання. Він присутній на всіх заходах, які потребують вираження своєї позиції. Часом буває так, що в мене, як міського голови, одне бачення, а в Романа Станіславовича та його однодумців – інше, тому вони протестують. Натомість певні інші ініціативи він може підтримати. У нього є своя життєва позиція, яку він несе, подає, декларує, яку не нав’язуючи доносить до нас, аби ми бачили, що є інший погляд. Так само Роман Опалинський має свій унікальний мистецький погляд. Він не копіює когось, а представляє власне цікаве та оригінальне бачення. Його роботи спонукають думати.

Реалізувавши себе сповна в мистецтві, він дає поштовх нашим дітям повірити в себе. Вони бачать, що Опалинський – митець високого рівня. Це не якийсь умовний дядько з Києва, а той, хто ходить тим ж вулицями, що й вони. Коли молодь бачить, що люди, які живуть в  їхньому місті можуть досягати серйозних висот, то це неабияк спонукає її рости та розвиватися. Романа Опалинського ми любимо, поважаємо, слухаємо, дослухаємося, часом дискутуємо, але дуже горді з того, що він разом із нами», – відзначив міський голова Городка Роман Кущак.

Насамкінець зауважимо, що прийти та ознайомитися з виставкою Романа Опалинського можна в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові (вул. М. Драгоманова, 42) до 31 травня 2017 року з 10:00 до 18:00 (крім понеділка та вівторка).