У четвер увечері територія біля фонтану «Самсон» на столичному Подолі тимчасово перетворилася на «котяче місце». Активісти розвішали по периметру десятки різнопланових малюнків та фотографій котів, хвостатих чотирилапих діти і дорослі малювали крейдою на асфальті, і хтось із учасників навіть приніс чорне кошеня. Така тепла акція стала певним підсумком флешмобу, який розпочала 16 травня, у третю річницю арешту кримського активіста Сашка Кольченка, група «Комітет солідарності». Активісти закликали користувачів соціальних мереж намалювати для політв’язня кота і розмістити на своїй сторінці з хештегом #CatsForTundra «Зобразити саме цю тварину нам здалося символічним, тому що чорна кішка, наприклад, є анархістським символом (як знак неоголошеного страйку), і взагалі свободи (адже гуляє сама по собі). Сашко Кольченко відомий як анархіст і антифашист», − пояснювали вони саме такий формат акції.

Отримавши десятки робіт, у тому числі і від відомих митців, таких як Алевтина Кахідзе, Матвій Вайсберг, Давид Чичкан, Микита Кадан, і від наприклад, вихованців організації «Притулок для дітей» ЛОДА, і від багатьох інших просто небайдужих людей, активісти вирішили підбити підсумки ініціативи вуличною акцією. До речі, намалювати свого кота для «Тундри» (таке прізвисько здавна має Олександр Кольченко) можна було і на місці. А як окремий бонус для тих, хто не встиг приєднатися, активісти розклеїли роботи на паркан поряд із фонтаном «Самсон». Незайва дія, зважаючи на те, що основна мета акції – звісно ж, нагадати про становище безвинно засудженої молодої людини і закликати до її підтримки. Нагадаємо, російський суд засудив Сашка Кольченка до 10 років колонії суворого режиму.

Як справи у в’язня, що перебуває у виправній колонії міста Копейськ Російської Федерації? «Новин небагато. Мама до нього змогла поїхати на початку цього року. Це було дуже здорово. Ця поїздка стала можливою завдяки зусиллям дуже багатьох людей – активістів і активісток, Сергія Жадана, гурту «Жадан і собаки» і дуже багатьох інших, – розповідає «Дню» активіст «Комітету солідарності» Максим БУТКЕВИЧ. –  З іншого боку, зрозуміло, що завжди подібні відвідини психологічно важкі – не в момент відвідин, а потому, коли рідна людина їде, а в’язень залишається на місці. Сашко подолав цей період. Було психологічно нелегко, але він міцна, стійка людина, він з того вибрався. Він намагається читати багато книжок, наскільки я знаю, закінчує навчання або вже вивчився на столяра. Не так щоби дуже добре було зі здоров’ям, тому що все-таки умови Челябінської області не сприяють гарному здоров’ю, але, в принципі, начебто все непогано. У всякому разі за повідомленнями, він намагається триматися далі. Інша справа, що перспективи повернення і визволення найближчим часом дуже примарні, щоби не сказати сильніше. Я так розумію, що і Олег Сенцов, і Сашко призвичаїлись до думки, що це надовго. Це важко. Але намагаємося підтримувати з ними зв’язок і закликаємо всіх, хто може, кому це цікаво, так само підтримувати зв’язок, листуватися з ними».

Максим говорить, що акцію підтримали багато дуже різних людей – «і художників, і активістів та активісток, і людей, які взагалі ніколи не мали стосунку до образотворчого мистецтва». «Всі від щирого серця. Це дуже приємно. У цьому плані це дуже успішний захід. Дуже цікаве розмаїття робіт, які, звісно, не будуть після цього просто покладені кудись у шухляду. Будемо зі згоди авторів і авторок використовувати їх надалі в цій кампанії. Ми раді, що отримали резонанс. Це не тусовочна, не київська і навіть не українська подія, тому що ми отримали зображення  і з-за кордону», – говорить активіст «Комітету солідарності».

Звичайно, організатори акції намагатимуться, щоб і сам Сашко знав і про акцію, і міг побачити, яких котиків люди намалювали, щоб його підбадьорити. Тим часом нагадаємо, що написати Олександру Кольченку може кожен. Писати треба російською і аполітично.

Адреса: Кольченко Александру Александровичу, 1989 г.р., РФ, Челябинская область, г. Копейск, ул. Кемеровская, 20, ОКУИК-6, отряд №4