«Міць нескорених»
24 серпня в столиці в рамках святкування Дня Незалежності України пройде військовий парад. На відміну від минулого року, цього разу військової техніки не буде. Точніше буде, але лише сучасне озброєння, і тільки на виставці. 22 серпня на головній вулиці столиці відкрилась виставка військової техніки «Міць нескорених». Триватиме вона до 27 серпня. Кияни та гості міста зможуть ознайомитись з 67 одиницями різноманітної військової техніки: самохідно-артилерійськими установками, танками різних модифікацій, бойовими броньованими машинами, вантажними і санітарними автомобілями.
За словами Президента України Петра Порошенка, це є «звітом влади, Збройних Сил, оборонно-промислового комплексу перед народом за те, що вдалося зробити, і є демонстрацією того, що українська армія має чим захистити українську землю». Про це Глава держави заявив сьогодні під час виступу на виставці. Він оглянув зразки сучасного озброєння та військової техніки, і заявив, «що частина представлених зразків озброєння та військової техніки вже наступного тижня відбуде на лінію зіткнення. Решта машин будуть зараховані в резерв або використовуватись у військово-навчальних закладах, деякі – завершувати проведення випробувань».
Петро Порошенко зазначив, що на початку російської агресії українській армії довелося ремонтувати те, що вже було у вжитку, пошкоджене чи наслідок безгосподарності доведено до небойового стану, випускалися з конвеєрів фізично хоча й нові, але технічно застарілі види, прийняті на озброєння ще за радянських часів. Президент зауважив, що це робилося для того, щоб швидко задовольнити першочергові потреби.
«Тепер ми розпочинаємо програму збройно-технічного осучаснення армії. Маємо виводити наші озброєння на рівень 21-го століття. Перед науковцями, конструкторами, керівниками оборонних підприємств постають важливі завдання щодо розробки та налагодження виробництва нового ракетного озброєння, комплексів крилатих ракет, сучасних зразків артилерійських систем, сучасних зразків високоточних боєприпасів, безпілотних літальних апаратів ударного типу, комплексів радіоелектронної боротьби, контрбатарейних радарів, засобів космічної розвідки тощо», - зазначив Глава держави.
Президент нагадав, що уже освоєно серійне виробництво новітніх танків «Оплот». «Кажуть, що у нас вони вироблялися, але в повному обсязі йшли на експорт, бо в української армії не було грошей, щоб закупити найсучасніші танки і озброїти ними збройні сили. Ми внесли зміни до державного бюджету, і перші танки «Оплот», виробництва Харківського заводу, надійдуть до українських збройних сил цього року», - повідомив Петро Порошенко.
За словами Петра Порошенка, за 2014-2016 роки було внесено більше 140 модернізацій до кожної моделі представлених на виставці бронетранспортерів БТР-4 та БТР-3 з урахуванням бойового досвіду. Також виробляються тактичні бойові колісні машини «Дозор-Б», нещодавно відбулись випробуваннях безпілотних літальних апаратів «Spectator». «У поточному році на озброєння прийнято 22 одиниці сучасного озброєння та військової техніки», - зауважив Президент.
За його словами, за три роки державний концерн «Укроборонпром» передав українській армії 16 тисяч одиниць озброєння й військової техніки. «Ніколи цього не було за всю історію країни. Вперше за десятки років українські оборонні заводи, як я вам і обіцяв, запрацювали на повну потужність. Деякі з них працюють у три зміни для забезпечення потреб оборони країни», - додав Петро Порошенко.
Президент нагадав, що український оборонний комплекс був дуже тісно зав’язаний на постачання комплектуючих з Російської федерації, тому було розроблено програму імпортозаміщення, яка позбавляє українську оборонну сферу будь-якої, бодай мінімальної, залежності від постачання комплектуючих із Росії і задіяно сотні державних і приватних підприємств майже в усіх регіонах України.
Чи дійсно є привід для оптимізму і кардинальних змін? Коментує «Дню» директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин БАДРАК:
- Виставка демонструє суттєве збільшення розробок і свідчить, що український оборонний комплекс (як державний сегмент так і приватний) має тенденцію до розвитку. Тобто ніхто не стоїть на місті і війна надає постійні поштовхи для модернізації і створення нового озброєння. Що стосується новинок, то дуже приємно, що збільшилась увага держави до приватного сектору. Ми бачимо і нову бронетехніку, яка прийнята на озброєння нещодавно, а саме «Козак-2» або таку техніку, як новітні системи електронної боротьби – комплекс «Анклав», мобільний комплекс наземної розвідки «Джеб», вдосконалені версії безпілотних авіаційних комплексів. Все це виробництво приватного сектору. Дуже важливо, що ми почали бачити бойові системи. Тобто не тоді, коли демонструється одна якась машина, а коли показують результат ініціативи знизу за рахунок внутрішньої кооперації. Наприклад, коли на платформі бойових машин ставляться інші системи і розробки.
Також позитивом є те, що рухається в бік розвитку питання таких новітніх систем, як танк «Оплот». Стосовно можливостей його отримання у військах, то в мене поки що тут більше скепсису ніж сподівань. Цей рік продемонстрував ситуацію, що занадто багато коштів іде на утримання армії. Таким чином, триває проїдання оборонного бюджету. Це свідчить про те, що обрана модель потребує вдосконалення і зокрема підтверджує раніше висловлені нами ідеї, щодо створення професійного ядра в армії. У питанні того, що держава через надання гарантій намагається «танкове питання» вивести в бік, тобто щоб танки прийшли у війська, є певні проблеми. Закладені гарантії під тіло кредитування, а ось відсотки залишилися проблемою. Отже механізм цей до кінця не відпрацьований, хоча сам факт намагання вирішити це питання є безумовно позитивним.
Якщо підвести підсумок, то на тактичному рівні у нас вже є досить багато техніки, якою можна переозброювати армію. Пропозиція у нас перевищує попит в декілька разів, а точніше підприємства можуть виробляти техніки в кілька разів більше ніж їм зараз замовляють. І питання ресурсів тут дійсно є проблематичним. Але якщо брати стратегічний рівень, то тут поки що зроблено замало. На жаль, поки що ми не можемо сподіватися на те, що Україна найближчим часом отримала б могутні системи, які могли б вирішувати завдання стримування зовнішньої агресії в цілому.