Гарячі теми:

Самчики. Incognita

Обов'язковий елемент інтенсивного літа від газети “День” - подорожі Україною. Цього року школярі разом зі співробітниками редакції відвідали не дуже популярне серед туристів, але від того не менш цікаве місце - державний історико-культурний заповідник “Самчики”.

Музей-маєток наприкінці 90-х відродила родина Пажимських: етнограф, лауреат премії імені Бориса Возницького Олександр і його син Богдан, які до того ж є відданими читачами "Дня". Після знайомства з Пажимським-старшим, Лариса Івшина запропонувала студентам познайомитись з палацово-парковим мистецтвом не на картинках, а в реальному житті.

Дорогою до Самчиків мандрівники побачили княжий замок та руїни Хрестовоздвиженського собору у Старокостянтинові - найбільшого з шести храмів, закладених Василем-Костянтином Острозьким. Випадкове знайомство з отцем Германом, священиком сусідньої церкви, розкрило перед ними легенди і реальні факти з історії собору. Колись споруда була частиною оборонних укріплень, які захищали володіння Острозьких від нападів ворогів. За кілька століть тут освоїлися інші "захисники" - НКВД. Тепер "ворогів народу" знищували на тому місці, де колись був вівтар храму. Міліція працювала в цих стінах до 2003 року! Коли нарешті приміщенню повернули його первинне значення і відслужили першу Літургію - на стінах проявилися божественні лики. Нині в залишках собору іноді проводять богослужіння, але, на жаль, реконструкцією ніхто не займається.

Зовсім інша картина в Самчиках, ексклюзивну екскурсію якими школярам провів директор заповідника Богдан Пажимський. Він як ніхто інший знає про унікальність цього місця. Самчиківський маєток гармонійно поєднує в собі архітектуру класицизму з парком в англійському та частково французькому стилі. Готична липова алея, "сад у мурах" та інші родзинки ансамблю є оригінальним втіленням задуму власників. Палац за кілька століть свого існування був і клунею, і клубом, і німецькою танковою школою. Але, на щастя, більшу частину внутрішнього убранства вдалося відновити. Найяскравіший приклад - єдина збережена на території України японська кімната. Справжні інтер'єри панських покоїв часто використовують як майданчик для знімання історичних фільмів.

Але найголовніший скарб Самчиків — люди. І хоч їх не так багато як хотілося б — всього 13 працівників разом з директором. Та виконують вони колосальну роботу, котра потребує набагато більшого колективу. Складно уявити, що на 18 га парку працює лише 2 садівники, один з яких нині перебуває в зоні АТО.

Вивести Самчики на такий рівень вдалося тільки тому, що люди працюють не з обов'язку, а за покликанням душі. Та ми не будемо відкривати усіх таємниць, адже у свіжому номері глянцевого додатку до газети “День” “Маршрут №1” читайте ексклюзивний репортаж з найунікальнішої точки на карті України.

З ВДЯЧНІСТЮ ЗА НЕОРДИНАРНУ ТА УНІКАЛЬНУ ЕКСКУРСІЮ “САМЧИКАМИ” РЕДАКЦІЯ ПОДАРУВАЛА БОГДАНУ ТА ОЛЕКСАНДРУ ПАЖИМСЬКИМ НОВІ “ДНІВСЬКІ” ФУТБОЛКИ ТА ОСТАННЮ КНИГУ З БІБЛІОТЕКИ “ДНЯ” - “УКРАЇНА INCOGNITA. ТОП 25”

ВРАЖЕННЯ:

Катерина САДЛОВСЬКА, Львівський національний університет імені І.Франка:

- Ми приїхали до Києва втомлені, але дуже щасливі. Старокостянтинів із замком князів Острозьких, церква Святої Трійці тут же і палацово-парковий маєток у Самчиках. Ця поїздка на Хмельниччину стала для мене справді однією з найкращих, адже здійснилась давня мрія - побачити більше культурно-історичних надбань нашої країни. Дивує величний парк, адже закладений він ще на початку XVIII століття і відтоді збільшується кількість незвичайних дерев. Тут і американська липа, і коркове дерево, кора якого, до речі, м’яка. Щоб обійти парк, мабуть, буде мало і цілого дня. А сам маєток дивує величчю і навіть не віриться, що там певний час була школа. Все стримано, аристократично. Цей маршрут від «Дня» обов’язково залишиться у моїй пам’яті як щось казкове, як відкриття сторінки історії. «День» надихає і надихають люди, такі як Пажимські, бо берегти і примножувати – це їхній неповторний стиль. Дякую за таку можливість. Дякую за одну з мрій, яка здійснилась.

Софія РУСЬКИХ, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова:

- Місце, де вільно дихалось, краса навколишньої природи п’янила, а мозок старанно запам’ятовував усе, що розповідав нам директор музею-маєтку.

Також мене вразила історія про Хрестовоздвиженську церкву. Спершу наша екскурсовод, а потім отець із сусідньої церкви розповів про нелегку участь церкви, в руїнах якої ми стояли.

Моя любов до замків та палаців не змогла оминути і маєток князя Острозького – двоповерховий, стіни якого просякнуті історією, він вражає своєю вагомістю у часі.

Ірина СТЕЛЬМАХ, Львівський національний університет імені І.Франка:

- Недарма музей-маєток "Самчики" охрестили "Подільським Версалем". Серед маєткових ансамблів України, Самчики цікаві тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона була на кінець 18 – початок 19 ст. Буремні роки минулого століття знищили велику кількість архітектурних споруд, але чимало з них збереглось й досі. Чого тільки вартий розкішний парк з 200 літньою історіє. На чисельних алеях парку можна зустріти понад 250 рідкісних рослин, які привозили з різних куточків світу. До того ж, музей-садиба займає чималу територію - 18 гектарів. Її неможливо обійти за один день. Це чудова нагода приїхати до Самчиків ще раз.

Оксана ГРУБА, Львівський національний університет імені Івана Франка

- Поїздка в мальовниче містечко не тільки подарувала масу позитивних емоцій, а й інтелектуально збагатила мене. До цього я цікавилась старовинними парками і дворами, проте про парк в селі Самчики навіть не чула. Тепер знаю точно: Самчиківський парк - один з найкрасивіших витворів палацо-паркового мистецтва України. Інтер’єри та підземелля палацу, ландшафт парків, мальовничість місцевості просто вражають. Такі заповідники становлять велику наукову, історико-культурну і художньо-естетичну цінність. Тому ми повинні шанувати такі місця, адже вони зберігають нашу історичну пам’ять.

Мар’яна ЧОРНІЄВИЧ, Національний університет «Львівська політехніка»

- Самчики – перлина Хмельниччини! Чи багато людей знають про 18-гектарову територію краси? На жаль , ні. І тому я маю велику радість, що завдяки Літній школі змогла познайомитися з цим місцем особисто, побачити його неповторність і унікальність не зі сторінок інтернету, а наживо! Це саме той випадок, коли варто один раз побачити, аби зрозуміти скільки невідомих, але надзвичайно красивих місць є у нашій країні! Коли потрапляєш сюди, то ніби опиняєшся в іншому світі, де жінки ходять у пишних вишуканих сукнях, чоловіки обов’язково галантні і подають руку при виході з карети, де влаштовують прийоми і світські вечори. Приїздіть у Самчики, нехай це місце не буде Incognita, бо прекрасне поруч, варто лише знайти на нього час!

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет імені І. Франка:

- На етапі анкетування майбутніх «літньошколярів» опитували, в якому історико-культурному місці України вони хотіли б побувати і чому. Не впевнений, чи хтось здогадувався тоді, що цьогорічний інтелектуальний маршрут буде найдовшим, а, як наслідок, свого роду рекордним, і тому дуже знаковим. Цьогоріч ми добралися аж до Хмельниччини. Особисто мені це дуже імпонувало, адже цей край України для мене досі залишався зовсім незвіданим. Палацово-парковий ансамбль у Самчиках, без сумніву, заслуговує на неабияку увагу. Кожен знайде тут щось для себе. Поціновувачам природи припаде до вподоби місцевий парк – не випадково цю територію в Самчиках жартома називають «дендропарком». Вам більше цікава архітектура? Завітайте до тутешнього музею-садиби. Словом, розповідати про місцеві культурно-історичні пам’ятки можна довго. Тому лише наголошу, що наполегливо рекомендую усім відвідати цю красиву місцину на Хмельниччині. Як то кажуть: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.