«Тут я забуваю про самотність» (фото)
За офіційними даними, у столиці зареєстровано більше 2100 безхатченків. Однак, за оцінками громадських організацій, їх значно більше. Щоб привернути увагу міста до проблем людей, які опинилися в складній ситуацій, «Спільнота святого Егідія» влаштувала «Пікнік солідарності» на Володимирському узвозі.
«Кияни протягом літа виходять на пікніки, а у бідних людей немає такої можливості. Тому ми збираємо бідних людей, щоб святкувати разом з ними. Ці люди дуже різні — це бідні родини, пенсіонери, безхатченки — ті, хто не мають можливості влаштувати собі свято. Тут не випадкові люди: ми зустрічаємо їх кілька разів на тиждень, коли роздаємо вечерю в районах столиці біднякам, кожен із них отримав запрошення на пікнік. Спільнота намагається не просто годувати бідних, а дружити з ними, змінити ставлення міста до них», - розповідає Юрій Ліфансе, голова «Спільноти святого Егідія» в Києві.
Протягом пікніка волонтери «Спільноти святого Егідія» розважали своїх гостей конкурсами і піснями, а під кінець влаштували вечерю з піцою та кавуном під пам’ятником Володимиру Великому.
«У мене не залишилось нічого: ні дому, ні рідних, - говорить пенсіонерка Галина. – Тут я забуваю про самотність». Пані Галина опинилась без даху над головою кілька років тому. Про себе 67-річна жінка не любить розповідати, а ще більше – про обставини, в яких опинилася. Зараз вона мешкає в сина, проте він часто проганяє її з дому й пенсіонерка змушена подовгу поневірятися містом.
«Останнім часом приходжу до сина лише вночі, щоб поспати, - зізнається Галина. – Він та його жінка випивають, і якщо тоді залишаюся вдома, можу потрапити під «гарячу» руку. Тому весь день я блукаю Києвом. Я — бездомна».
Таких, як Галина, на пікніку десятки, й її випадок не найскладніший: багато гостей події не мають місця, де переночувати або приготувати їжу.
«Я займаюся волонтерством близько місяця, - каже волонтерка Ксенія Рижак. – Це людська природа — більше віддавати, ніж отримувати. Я отримую задоволення від того, що можу з кимось поділитися своєю турботою, зробити невеличкий подарунок. Я вважаю це нашою справжньою природою: не забрати, вкрасти чи обманути, а поділитися. Ми просто спілкуємося з такими людьми, як з друзями».
За словами волонтерів, допомоги від громадських організацій недостатньо для вирішення проблем бездомних. До того ж, з наближенням осені ситуація загострюється, оскільки через холоди збільшується кількість смертельних випадків серед таких людей. Однак сьогодні в столиці працює лише один притулок для безхатченків. Найнеобхідніші речі, якими місто може забезпечити безпритульних, це – нічліжки в різних районах Києва, безкоштовні душеві та мобільні й стаціонарні пункти обігріву.