Фотовиставка Всеукраїнської газети «День», яка ось уже 21 рік мандрує країною, є саме тим джерелом знань, яке відкриває у нас найкраще. Яке пробуджує до свідомого існування, яке пробуджує співчуття та співпереживання. Пробуджує гідність.

Не випадково, що 20 лютого фотовиставка «Дня» — знову в Дніпрі. В місті, яке у 2014 році вже проявило свою громадянську свідомість, давши рішучу відсіч ворогові. У місті, що має своїх Героїв та повсякчас демонструє непохитну патріотичну позицію. На цьому, зокрема, наголосила й головна редакторка «Дня» Лариса Івшина під час урочистого відкриття фотовиставки.

«В нашому розбурханому світі партнерство «Дня» з Дніпром є своєрідним островом стабільності, — сказала Лариса Олексіївна. — Сьогодні «Фейсбук» мені нагадав, що 20 лютого минулого року я була в Дніпрі, і позаминулого року я була в Дніпрі. І не просто так. Кожного разу це щось особливе, що ми можемо запропонувати своїм читачам та тим людям, які цінують наші фотовиставки. Так, на цій виставці дуже багато болю, багато співпереживань, багато української сили». «Зрештою, тут багато дніпрян, які є героями цих фотографій. Які є тими, хто не ухиляється від болю, і які не втомились, і для яких є різниця», — наголосила вона.

«У НАС БАГАТО ТОЧОК ДОТИКУ»

На церемонію відкриття фотовиставки, що вже традиційно проходить в Музеї українського живопису, прийшло багато дніпрян — творча інтелігенція міста, вчителі, школярі, військові, представники влади. Треба відзначити, що з міською владою Дніпра в «Дня» вже давно склалися дружні стосунки та плідне партнерство. Як людина з історичною освітою, мер Дніпра Борис Філатов глибоко усвідомлює цінність історії, зокрема, «живої історії», яку допомагають творити й фіксувати фотографи й автори фотографій, представлених на виставці.

«Ми з газетою «День» давно дружимо та спілкуємося не лише на фотовиставках, але й коли я приїжджаю до Києва. Я дуже пишаюся тим, що в нас з «Днем» давні та теплі стосунки, — сказав Борис Філатов. — У нас багато точок дотику, часто ми й сперечаємося, часто погоджуємося один з одним. І я дуже щасливий, що одна з найкрасивіших та найрозумніших жінок України сьогодні в Дніпрі. Щасливий, що наша територіальна громада є «флагманом» в підтримці проєктів «Дня».  І радію з того приводу, що мені вдалося цей проєкт всіляко просувати, і дні «Дня» в Дніпрі будуть продовжуватися і надалі».

Наголошуючи на патріотичності Дніпра, Лариса Івшина відзначила вдячним словом медиків і військових пацієнтів обласної лікарні імені Мечникова та передала їм в подарунок фотографію з виставки «Дня».

«У нас тут є багато друзів, а особливо духовну причетність ми маємо до всіх, хто працює в лікарні імені Мечникова. Я думаю, що це герої, до яких звернута вся країна. І в нас є фотографія, яку ми хотіли би залишити в подарунок для цього закладу», — сказала Лариса Івшина і передала роботу володаря «Золотого Дня» минулорічної фотовиставки — «Доця» Євгена Сосновського.

«РОЗКРИВАЮТЬСЯ ВСІ БАРВИ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ»

Як і в попередні роки, серед відвідувачів виставки — чимало військових і тих, хто з війною зіткнувся безпосередньо.

«Вже вчетверте я відвідую фотовиставку «Дня», — ділиться один із героїв світлин капелан Дмитро Поворотний. — Мені дуже подобається саме цей формат авторських фотокарток, завдяки яким розкриваються всі барви українського буття, широкого безмежного українського світу. Наша історія та сьогодення з посилами в минуле, в сучасність, з прагненням майбутнього. Й, незважаючи на всі історичні перипетії, це все надає велику надію та заряд», — сказав Дмитро Поворотний.

Втім, газета «День» традиційно приїхала до Дніпра не лише зі світлинами, але й з книжками із власної бібліотеки. Завдяки співпраці газети з міською владою шкільні та міські бібліотеки Дніпра постійно наповнюються книжками з серії «Дня». Відтак, у залі, де відкрилася фотовиставка, відбулася церемонія передачі книжок із бібліотеки «Дня», зокрема нової книжки «День вдячності». Тут-таки відбулася й презентація цієї книги.

«Це та книга, яка нам дуже потрібна. Ми повинні вчитися бути вдячними. Ми повинні дякувати тим людям, які допомагали країні в складні часи. Які допомагали нарощувати уявлення про нас, про українців», — наголосила Лариса Івшина.

«Фотовиставка «Дня — це хороша традиція, — поділився враженнями від виставки й Євген ГЕНДІН, позаштатний радник голови Дніпра. — Наше місто живе своїм важким непростим життям, і газета «День» відображає кожен день життя нашої країни. І знаходить в цьому й місце для нашого міста. І тому ці фрагменти життя, які «День» привозить у Дніпро, впорядковує наші спогади. Бо ж ми живемо в час, коли в голові думки перебувають в постійному хаосі, а «День» збирає інформацію в єдиний контекст країни. Завдяки цьому картина з різних пазлів складається докупи».

Також і до, і після відкриття виставки в Лариси Івшиної відбувся живий діалог із дніпрянами.

«ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» НЕ БУЛА БИ ПОЛІТЕХНІКОЮ, ЯКЩО Б У НЕЇ НЕ БУЛО ПОТУЖНОГО ГУМАНІТАРНОГО КРИЛА»

Початок Днів «Дня» в Дніпрі, як уже повідомляла наша газета, ознаменувався приємною подією. Під час зустрічі в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» головній редакторці нашої газети Ларисі Івшиній було вручено відзнаку «За відданість університету» (див. № 31 від 20 лютого).

«Чому ми розвиваємо гуманітарну складову в технічному виші? Щоб наші спеціалісти формувались як освічені багатогранні особистості, яких сьогодні украй потребує Україна. Бо техніка без гуманітарної освіти колись нас знищить. Людина не знатиме своє місце в світі техніки», — зазначив ректор вишу Геннадій ПІВНЯК. Він нагадав, що дружба «Дніпровської політехніки» (раніше Гірничого університету) з газетою «День» та її головною редакторкою Ларисою Івшиною триває вже майже два десятиліття.

Головна редакторка «Дня», дякуючи за нагороду, «навзаєм» вручила ректорові останню книжкову новинку — «День вдячності». «Вдячність — це риса шляхетних людей, а ми вміємо дякувати», — нагадала вона. Подарунковий варіант книги оформлений, як молитовник — кожна деталь продумана, в ньому немає дрібниць і даруємо ми його особливим людям», — зазначила Лариса Івшина. Вона нагадала, що нещодавно в Дніпрі назвали бібліотеку видань української діаспори іменем відомого американського сенатора Джона МакКейна, який підтримував нашу країну і сприяв підвищенню її обороноздатності. Стаття про сенатора МакКейна — великого друга України, є в книзі «День вдячності».

Нинішня зустріч з головним редактором «Дня», яка завжди є бажаним гостем у «Дніпровській політехніці», відбувалася в заповненій студентами та викладачами залі. Ведучий, проректор Юрій ХОМЕНКО нагадав, що наше видання постійно допомагає університету в розвитку гуманітарної складової освітньої діяльності. «Дніпровська політехніка» не була би політехнікою, якщо б у неї не було потужного гуманітарного крила. Воно зростало на очах у вас і завдяки вам», — сказав Ю.Хоменко, звертаючись до Лариси Івшиної. Сьогодні у виші працює п’ять гуманітарних кафедр та півтора десятка лінгвістичних центрів, які формують сучасних спеціалістів із знанням іноземних мов. Це допомагає розвивати співпрацю з провідними освітніми центрами Європи, підвищує рівень науки та викладання, сприяє ефективному реагуванню на виклики часу, які стоять перед Україною. Всебічно освічені спеціалісти не лише у виші, а й у суспільстві в цілому стають своєрідними «центрами кристалізації», про які ще десять років тому писала газета «День». Таким чином, поступово формується українська національна еліта. «Газета «День» збирає думки провідних науковців, еліти України. Її редактор завжди залишає місце для того, щоб читач думав. Газета не розставляє крапки, а дає можливість «злету думки» для кожного з нас», — сказав Юрій Хоменко.

Завідувач кафедри історії та політології Геннадій ПЕРВИЙ узагалі вважає, що існує своєрідний «феномен газети «День», яка, на його думку, є «флагманом націотворення». Крім самої газети, редакція «Дня» випустила в світ цілу низку книг у серії «Бібліотека газети «День», щорічно проводить фотовиставки по всій Україні, має електронний сайт з унікальним архівом. А головна редакторка Лариса Івшина «завжди налаштована на зустріч та розмову зі студентами, не боїться гострих запитань».

Цікаво, що під впливом щорічних фотовиставок «Дня» в «Дніпровській політехніці» вирішили відзначити 120-річний ювілей свого вишу власною фотовиставкою. Цей фотолітопис зараз прикрашає другий поверх університету, поряд з ректоратом. Ректор Геннадій Півняк ознайомив почесну гостю з фотовиставкою і розповів про знакові події та видатних людей, які навчалися, працювали й зараз працюють у «Дніпровській політехніці».

«ДЕ МАЮТЬ БУТИ «ОСТРОВИ ЯКОСТІ»?» 

«Відчуваєш себе трохи незручно, — сказала Лариса Івшина у відповідь на теплі слова, що пролунали на її адресу. — Просто робиш те, що вважаєш за важливе». Вона відзначила, що регулярно відвідує університети України з певних причин. Одна з них — потреба в живому контакті з читачем в умовах фактичної руйнації системи розповсюдження друкованих ЗМІ. І це не тому, що українці перестали читати. Лариса Івшина навела слова колишньої прем’єрки Великої Британії, яка заявила, що в цій країні підтримують пресу, бо вона «є частиною нашої системи цінностей». На жаль, в Україні, де закриваються газетні кіоски, зовсім інше ставлення.

«Ми з самого початку працювали в ніші якісної преси і розвивали своє середовище, тому, так чи так, хочемо бачити свого читача і хочемо мати від нього сигнали. Я розумію, що моїх слів недостатньо, але чому немає кіосків, чому продається мотлох? Тому що порушена система цінностей, зникли важливі пріоритети, якісна преса. Колись, характеризуючи стан нашого медіапростору, я сказала: в нас проблема, що «водогін» приєднали до «каналізації» і не поставили «фільтри» з етики і культури. І ось тепер усе це полилося потоками через телеканали, а потім приєдналися потоки електронного походження, але де мають бути «острови якості»? Де мисляча людина може познайомитися з людьми, які просувають ідеї?», — ставить запитання головна редакторка «Дня».

«Якось у Одесі, — пригадує вона, — мені сказали, що Україна не має своїх філософів, а ми знали таких людей і ми їх просували. І один з них — Сергій Кримський, фантастичний чоловік, який, до речі, був родом з Донбасу. Свого часу я його запросила і ми приїхали до Дніпра, бо треба робити ставку на університети. В умовах кризи розповсюдження ми часто-густо не маємо уявлення, хто наш читач. Цінність спілкування в таких умовах лише зростає. І для того, щоб об’єднати людей, почути одне одного, треба використовувати кожний привід.

Фотовиставка газети «День» дає можливість людям, які не читають або не хочуть читати, познайомитись з тими, хто творить газету або видає книжки. Це теж гарний привід. Книга «День вдячності» саме про тих людей, які в тяжкі часи допомагали Україні, зокрема й про сенатора МакКейна. Якщо народ навчиться бути вдячним — буде добре, бо вдячність — це риса благородних людей, на яких ми повинні рівнятися», — сказала Лариса Івшина.

«ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ КОРИСТУВАТИСЯ НАШИМИ КНИЖКАМИ, ТО БУДЕТЕ ЗАХИЩЕНІ»

Молодь на зустрічі в «Дніпровській політехніці» цікавило багато питань. Наприклад, чи можливо студентові опублікувати в газеті статтю, якого саме формату і які вимоги? «У нас у газеті «День», — зазначила головна редакторка, — є Літня школа, де студенти зустрічаються з цікавими людьми та публікуються цілий місяць, і це дає добру практику — що писати і як писати. Якщо хочете стати журналістом, приходьте в нашу школу, в нас дуже насичена програма», — запросила Лариса Олексіївна молодих авторів до співпраці.

Відповідаючи на запитання, вона пояснила, в чому полягає особливість нашого видання і чим воно відрізняється від інших. Одна з таких особливостей — редакція видає власні книжки з проблем вітчизняної історії. «Можна сказати, що «Бібліотека газети «День» з’явилася від насущної потреби зайнятися переосмисленням нашої історії. Коли нам кажуть, що з допомогою сусідів треба створити підручники з історії, це свідчить про «сон» гуманітарної науки, яка за тридцять років незалежності не змогла переконати українське суспільство. На лекціях кажуть, що ти маєш знати дату і людину, але насамперед ти маєш знати смисл того, що відбувалось з твоєю країною. За участі просунутих істориків і не лише, ми творили свою бібліотеку газети «День». Наша перша книга — «Україна Inсognita» вийшла в світ 2002 року. Вона найбільш запитана і мала вже дев’ять перевидань», — нагадала редакторка.

Вона вважає, що в Україні досі немає спільного інформаційного поля. «В нас має бути спільна ціннісна «полиця», де ми могли б говорити про найкращих учених, митців, філософів. Тоді в нас буде реальна еліта, але оскільки всі переважно були зайняті політиканством, то все вилітало в трубу. І тепер українці починають усвідомлювати свою історію в тяжких умовах війни, але й сама війна виникла від того, що Кримом і Донбасом не займалися так, як треба було. Я порушувала питання перед депутатами Верховної Ради, що потрібно створити хоча б спецкурси з історії, перенавчити вчителів від схоластики, відірваної від життя. Депутати кивали, але нічого не зробили, і це велика проблема, бо молодь має чітко розбиратися в цих питаннях. А ми це зробили, і якщо ви будете користуватися нашими книжками, то будете захищені», — впевнена Лариса Івшина. Вона нагадала, що нещодавно Польща запропонувала Україні гарну ідею спільно відсвяткувати битву під Варшавою 1920 року. «До «операції «Вісла» було «диво на Віслі», де українці разом з поляками прикрили Європу від червоної загрози. А за рік Пілсудський уклав угоду з Москвою — Україна програла, її армія була інтернована», — сказала редакторка. Проблемам спільної історії України та Польщі газета «День» присвятила окрему книжку «Війни і мир...».

«ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ — ЦЕ РОСІЙСЬКА ПРОБЛЕМА»

Лариса Івшина також нагадала, що 18 лютого народився відомий американський історик Джеймс Мейс, який вісім років працював у газеті «День» і чимало зробив для визнання Голодомору геноцидом українського народу. «Він зробив багато для України, і ми теж згадуємо його в книзі «День вдячності». Він прихав в Україну, щоб принести правду про Голодомор та геноцид, але у Верховній Раді йому дали лише п’ять хвилин на виступ. Саме він є автором ідеї проведення щорічної акції «Свічка у вікні», — нагадала Лариса Олексіївна.

Вона докладно розповіла студентам про найбільш знакові видання з серії «Бібліотека газети «День». «Сестра моя, Софія...» — одна з моїх улюблених книг, до якої ми піднімалися по щаблях — книгах «Сила м’якого знака» та «Дві Русі». Навіть авторитетні російські історики свідчать, що росіяни не знають українську і свою історію від слова «зовсім». Тому проблема ідентичності — це російська проблема, вони не знають хто вони такі», — сказала головна редакторка «Дня».

До речі, на зустрічі Ларисі Івшиній теж подарували книжку з новітньої історії нашої країни, видану «Дніпровською політехнікою». Називається вона «За Україну, за Дніпро! 2014—2019». Видання присвячене подіям війни на сході і складається з оповідей, інтерв’ю, спогадів учасників АТО та їхніх родичів. Один із героїв цієї книжки був присутній на зустрічі — молодий доцент кафедри екології Дмитро Кошка. Автор книжки — відома письменниця та викладачка «Дніпровської політехніки» Леся Степовичка — запропонувала Ларисі Івшиній подарувати книжки з серії «Бібліотека газети «День» Офісу Президента України. Бо гарна книга з історії рідної країни нікому не завадить і навіть допоможе розібратися з складними проблемами сьогодення. Наприкінці зустрічі студенти подарували головній редакторці «Дня» пісню у виконанні ансамблю «Овертон» та промовистий сувенір — символічний вогонь, виготовлений з гірничої породи, агату. Щоби студентський вогонь та завзяття ніколи не згасали в небайдужій та неспокійній душі Лариси Івшиної.             

Запрошуємо всіх на виставку в Дніпрі, яка триватиме в Музеї українського живопису (Троїцька площа, 5А) з 20 до 29 лютого. Музей працює з 10 до 18 години. Вхід вільний.