З понеділка громадський транспорт в Києві став майже екзотикою.  Тепер він  доступний лише володарям спеціальних перепусток, що працюють на стратегічно важливих підприємствах. Втім, через обмеження на кількість пасажирів в одній одному автобусі, навіть маючи перепустку, вранці досить складно виїхати з лівого берега. Тому довелось вдруге за декілька днів використовувати лайф-хак: їхати на кінцеву.

Троєщина - великий район, тому автобус 114 маршруту їде ним досить довго, хвилин 20. Хоча сьогодні, на відміну від звичайних днів, заторів не було, але перевірка документів на вході теж додає  часу в дорозі. В салон намагались потрапити різні пасажири. Один був дуже нахабним, показував якусь корочку та кричав, що зателефонує кому треба, і  поліцейського та нацгвардійця, що працюють в автобусі, звільнять. Декілька людей не змогли пояснити цілі своєї поїздки, і навіть з спецквитом їх не пустили в салон. Найбільш сумним почував себе кондуктор - пасажирів мало, майже у всіх смарт-карти, та декілька льготників .

Ну а мені не залишалось нічого іншого, як спостерігати за життям за вікном та знімати пейзажі та мешканців району.

А вже перед самим виходом нацгвардієць показав мені особливе дерево, що росте на схилі за отелем Дніпро. Сказав, що як буде вільний час, обов’язково його сфотографує.