На червоній занавісці жіноча тінь, розділена по центру. Це силует авторки світлини Христини Шойман. А ось мисткиня, наче під напівпрозорою пеленою, тягнеться до яблука. Серед робіт Шойман багато автопортретів, жанрових знімків, де вона теж є героїнею, наприклад, сидить серед жінок у строкатому вбранні або продає фрукти.

У галереї ART 14 представили три проекти Христини Шойман. Один, із зображеннями тіней і оголеного тіла, де моделлю часто стає сама мисткиня, перегукується з пошуками піктореалістів. Це течія в європейському та американському фотомистецтві, що виникла наприкінці ХІХ століття, її представники прагнули створювати картинні зображення. Ще один проект, «Уявні фото», Христина зробила разом із письменником Даном Плешою та експонувала в різних румунських містах та Парижі. Як пояснюють організатори виставки в Києві, в основу задуму покладені асоціації, що виникають на перетині сприйняття інсценованих фотографій і текстів, проект розвиває лінію абсурдизму, важливу для історії культури Румунії. Третій проект Христина Шойман представить уперше, це, можна сказати, імпресіоністичний щоденник, візуалізація настрою на чорно-білих фотокартках.

Загалом в Україні не надто представлене мистецтво сусідньої Румунії. «Коли я подорожував Бухарестом, зацікавився тамтешнім мистецтвом. Там у музеях його дуже багато — сучасного та інших століть, — розповідає мистецтвознавець і художник Гліб Вишеславський. — Мене вразило, що ми нічого не знаємо про це. Моя приятелька, яка добре знає сучасне румунське мистецтво, познайомила мене з багатьма художниками, ми обійшли кілька майстерень, і тоді я вперше побачив фотографії Христини Шойман. Ці світлини вразили мене тим, що, по-перше, це дуже талановито, а по-друге, добре представляє сучасне румунське мистецтво. Це і сучасність, і асоціації з минулим мистецтвом Румунії, зокрема 1930-х років — із конструктивізмом і сюрреалізмом. У комплексі це дає гарне уявлення про країну».

Сама Христина народилась у румунському місті Сібіу, мала важке дитинство, зіткнулася з насильством у родині, а в 17 років вирішила переїхати до Бухареста. Там вона вступила до університету Титу Майореску, де вивчала психологію (до речі, за цим фахом працює досі). В цей час Христина і захопилась фотографією, почавши з оголених образів. Своєю наставницею в фотографії мисткиня вважає американську фотохудожницю Франческу Вудман, також на неї вплинула творчість письменниці Сильвії Плат, яка відома сповідальною поезією. Улюбленими «персонажами» робіт Шойман називають світло і темряву, оголеність як знак щирості і прояв гри чітких і розсіяних образів. На сюрреалістичних світлинах зображення наче тече, огортаючи елементи звичайного життя — якийсь реманент, вікно, квітку.

Христина використовує прийом подвійної експозиції, коли один і той самий кадр експонується кілька разів. «Це аналогова фотографія, і таке дуже важко здійснити на плівці. З цифровими технологіями це легше, але Христина ними не користується», — додає Гліб Вишеславський.

«Це більше, ніж фотографії — це картини, в яких глибина, тонкість, сила. Мені здається, дуже непросто працювати з ню, але ця серія зроблена дуже талановито. Взагалі в роботах Христини відчувається живий потік енергії, — каже Катерина Борисенко, засновниця галереї ART 14. — Напевно, це перший наш проект, де людина зображує себе так багато. Але це дуже органічно, як розмірковування, наче діалог із собою».

Фотопроекти Христини Шойман можна побачити в галереї ART 14 до 28 липня.