УКРАЇНСЬКЕ — УКРАЇНI мріє повернути меценат Богдан ГУБСЬКИЙ
Крім вироблення концепції майбутнього форуму, рада фонду підбила на позавчорашньому засіданні підсумки діяльності за останні два роки. Так, однією з перших ініціатив організації, що дістала широкий резонанс, стало заснування премії імені Володимира Вернадського: 31 лауреат — академіки, кінорежисери Кіра Муратова та Роман Балаян, художник Володимир Чепелик, співачка Ніна Матвієнко, скрипаль Богодар Которович та інші. Серед удостоєних премії — три іноземці: Роман Шпорлюк (Гарвардський університет), глава об’єднання українців Росії Олександр Руденко-Десняк, російський академік Жорес Алфьоров. Шістнадцяти видатним вченим і діячам культури присуджено довічні стипендії фонду. Крім цього, значне місце в роботі організації посідає виявлення і підтримка талановитої молоді — майже 300 випускників загальноосвітніх шкіл, переможців Всеукраїнської універсіади «Інтелектуал — XXI сторіччя», отримали гранти фонду на навчання в українських вузах, а також, на додачу, і щомісячну стипендію. Однак, визнав Б. Губський, нерозв’язаною залишається проблема працевлаштування молодих фахівців — щоб протистояти відтокові випускників ВНЗ на Захід, та й роботі їх не за фахом, минулого року було проведено зустріч ректорів і керівників провідних наукових установ — потенційних працедавців — зі студентами. Щоправда, бажаного розвитку ініціатива фонду поки що не дістала — створення дійової моделі «ВНЗ — вітчизняне виробництво» перенесене на перспективу.
Зате, цілком можливо, увінчається успіхом здійснення унікального проекту повернення особистих речей Богдана Хмельницького в Україну, які, нагадаємо, на даний момент зберігаються в музеях Швеції, Польщі, Росії. Цікавий факт: лише для того, щоб сфотографуватися на тлі гетьманського прапора в Шведському музеї, потрібно прохати на це дозволу королеви за два місяці «до», а коли фонд організовував виставку регалій гетьмана на Батьківщині, домовленостей про перевезення прапора досягли за три дні. Попередні ж переговори про повернення реліквій були позитивними для української сторони, залишилося вирішити технічний бік питання — подумати, що можна запропонувати зарубіжним історикам для рівноцінного обміну.
Виходячи з висловлених академіками, письменниками та культурними діячами побажань, фонд у найближчі роки має звернути увагу нi багато нi мало практично на всі сфери громадського життя на Батьківщині, точніше, зробити ще інтенсивнiшою підтримку діячів мистецтва, молодих учених, вітчизняного книговидання. Що стосується останнього, то, за словами письменника Юрія Мушкетика, поки що ще розрізнені ініціативи — досвід видання літератури самим фондом, ідея, реалізована газетою «День» (нагадаємо, не так давно вийшла друком книга «Україна Incognita», яку складено на базі історичних публікацій) — варто було б об’єднати на базі якогось видавничого комплексу.
Нам, звичайно, приємна підтримка письменника. Але «День» проти гігантоманії і воліє мати справу з конкретними видавцями і меценатами. Дещо нескромні бажання представників вітчизняної науки і культури, проте, можна зрозуміти. Як зазначив Президент НАН Борис Патон, взаємини науково-культурної сфери і держави, м’яко кажучи, парадоксальні: оголошені «стратегічно важливими» для розвитку країни, вони допомоги від держави не отримують — борг держави лише перед Академією наук становить 50 мільйонів гривень.
