«Касетний скандал-2» і його відлуння
Перша міжнародна реакція на події навколо звинувачень, висунутих проти українського керівництва, вже почала надходити. З одного боку, зокрема, Генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон, який перебував на неформальній зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Варшаві, зазначив, як повідомив Інтерфакс, що відносини між Україною і Альянсом зараз переживають «дуже важкий період», і Україна мусить дати відповідь на «дуже серйозні питання». Таким чином, напередодні Празького самміту НАТО питання стоятиме надзвичайно гостро. Однак, як уже повідомлялося, про скасування запрошення України на цей самміт поки що не йдеться. Більше за те, очевидно, саме з підготовкою до нього (і, природно, із з’ясуванням обставин навколо висунутих Держдепартаментом США звинувачень) пов’язаний візит до України голови Американського комітету НАТО — вельми впливової неурядової організації — Брюса Джексона, який розпочнеться у неділю. До речі, на варшавській зустрічі обговорювалися й перспективи можливої української участі в силах НАТО швидкого реагування, створення яких було запропоноване Сполученими Штатами.
Повідомлення про негативну реакцію президента Польщі Александра Кваснєвського навколо подій в Україні були спростовані і прес-службою МЗС України, і директором бюро національної безпеки Польщі Мареком Сівєцем.
З другого боку, віце-спікер Держдуми Росії Володимир Лукін (фракція «Яблуко») сказав Інтерфаксу: «Факти говорять про те, що на Кучму йде тиск із Заходу». Лукін не вважає такою, що відповідає політичним реаліям, можливу думку про те, що Кучма є бiльше проросійським політиком, а опозиціонери Тимошенко і Мороз — більше прозахідними. Він також сказав: «Я не вважаю правильним, коли чиниться тиск і здійснюються спроби грубо й безтактно вплинути на внутрішні справи в Україні». Інші представники російського керівництва поки що з цього приводу не висловлювалися.
Продовжується й кампанія у пресі — у статті московського кореспондента лондонської «Таймс» з коментарями останніх подій навколо України (де в одне ціле зібрані й заяви Держдепартаменту США, і інформація про акції опозиції в Києві), йдеться і про те, що критики стверджують, нібито навіть наслідки Чорнобильської катастрофи було перебільшено з тим, щоб отримати більше грошей із Заходу. Доказів, на жаль, не наводять, імен критиків — теж. Очевидно, навколо України вже створено певний «мейн-стрім» подачі інформації — адже досі репутація «Таймс» була поза сумнівами, і неперевіреною інформацією там начебто не грішили. Стаття, очевидно, спрацьовує не стільки проти українського керівництва, скільки проти українського іміджу в цілому, незалежно від того, був тут розрахунок, чи ні. Причому точка зору іншої сторони не враховується. І таким чином, ситуація з «касетним скандалом» повторюється вже на новому витку. І в цій ситуації від України все ж таки вимагатиметься щось інше, більш серйозне, ніж просто заяви про безпідставність звинувачень — і максимально можлива прозорість, на якій наполягають Сполучені Штати. Йдеться вже навіть не про врятування репутації.
