«ЛIЦЕНЗIЯ» на зняття наврочення
Як відрізнити лікаря нетрадиційної медицини від шарлатана
АМУЛЕТИ ПЛЮС САМОНАВІЮВАННЯ
Безумовно, такий бізнес вельми вигідний. По-перше, тому що без напруження можна заробити як мінімум по 100 доларів на день; по-друге, у разі, якщо пацієнту так і не вдасться відчути на собі чудових результатів зцілення, одразу можна це пояснити. Наприклад, аура не та чи біополе слабке, чи темні сили впливають. По-третє, легко вирішити юридичні проблеми. Як з’ясувалося, «кримінальні таланти», які працюють у цій сфері, — найактивніші споживачі фальшивих дипломів. Якщо ж із покупкою диплома про медичну освіту частенько виникають проблеми, то вони цілком задовольняються дипломом про психологічну чи, у найгіршому разі, педагогічну освіту. Причому, його вартість можна окупити буквально за тиждень-два роботи (у середньому вартість диплома на «чорному ринку» від 1500 до 2000 доларів).
Далі ж — справа техніки та кмітливості. Хоч диплом психолога і незаконний, але все ж у чомусь його наявність виправдана, оскільки маніпулятивні прийоми та основи психології впливу вивчаються уявними цілителями практично досконало. Є декілька найбільш властивих їм прийомів. Наприклад, давно доведено, що у стані напруження та невпевненості, в якому часто і приходять до цілителів, людина переважно реагує тільки на декілька елементів ситуації, серед яких домінуючим стає авторитет. Він забезпечується без великих зусиль півгодинними рекламами на телебаченні з хвалебними одами вдячних пацієнтів.
Наступний момент полягає в тому, щоб довести під час першої зустрічі свою чесність. Тут зазвичай практикується метод «піти проти своїх інтересів», тобто цілитель згадує, що деякими методами він не володіє і декілька хвороб лікувати він не може, але одночасно цей недолік стає практично непомітним на фоні досягнутих ним раніше успіхів у лікуванні хворих. Можна ще привабити людину подарованим «з порога» амулетом чи талісманом. Отримавши подарунок, людина навряд чи піде, сказавши, що не довіряє цілителю. Під час масових сеансів (масову гіпнотерапію заборонено законом, оскільки, згідно з наукою, в цьому випадку необхідний індивідуальний підхід) діє принцип самонавіяння. У величезному залі обов’язково знайдеться настільки вразлива людина, що у будь-якому випадку їй здасться, що всі її хвороби, які раніше непокоїли, покинули її назавжди. Решта ж присутніх, побачивши своїми очима таке диво, і самі повірять у дивовижну силу зцілення. До речі, домінантність самонавіяння підтверджують реальні факти. Якось на початку 90-х років на ленінградській кіностудії провели експеримент. Студійного механіка представили глядачам як надзвичайного екстрасенса, який може допомогти абсолютно всім. Цікаво, що після ефіру на адресу студії прийшло чимало листів із вдячністю від вилікуваних глядачів.
УСЕ ПІД КОНТРОЛЕМ
Але стверджувати, що будь-які нетрадиційні методи лікування практикують тільки шарлатани і що лікувальний ефект — привілей тільки медицини традиційної, щонайменше, некоректно. Тим більше, що в Україні стосовно цього створено непогану законодавчу базу. Як розповіла «Дню» голова комітету народної і нетрадиційної медицини при Міністерствi охорони здоров’я Тетяна Гарник, у своїй роботі з лікарями- «нетрадиційниками» у нас орієнтуються переважно на ВОЗ, що розробила та рекомендувала для впровадження всім країнам ще у 1973 році положення стосовно народної і нетрадиційної медицини. Для України, щоправда, це стало актуальним тільки з початку 90-х років, саме тоді й було створено Українську асоціацію народної медицини, що проводить атестацію цiлителiв у цій галузі. Незабаром створився й медичний інститут, де почали навчати фахівців із загальноприйнятої державної програми. А в 1998 році видано указ про введення нової лікарської спеціальності — лікар народної та нетрадиційної медицини, що до того ж регламентував і створення кафедр, де відбувається підготовка фахівців на післядипломному рівні. Один лікар-«нетрадиційник», згідно з нормативами, повинен бути на 30 тисяч дорослого чи 20 тисяч дитячого населення.
Можна практикувати народну і нетрадиційну медицину і без спеціальної освіти. Для цього треба пройти атестацію, тобто скласти базовий рiвень з основ медичних знань (підходить навіть рівень, передбачений у шкільній програмі) та основи деонтології (етичні норми). Потім настає час експертизи — демонстрації своїх знань та вмінь у галузі нетрадиційної та народної медицини, і тільки потім — практика під контролем лікаря спорідненої спеціальності. Після успішно складених іспитів видається спеціальний дозвіл на три роки, після закінчення яких кваліфікацію треба підвищувати та пройти контроль повторно. За енергійними і занадто самовпевненими у своїх пізнаннях, зі слів Тетяни Гарник, ретельно стежить міжвідомча комісія, до складу якої входять і органи внутрішніх справ, і податкова, і представники МОЗ.
Щоправда, начальник відділу із боротьби зі злочинністю в бюджетній сфері держдепартаменту МВС із боротьби з економічною злочинністю Костянтин Волін говорить, що на даний момент існує тенденція до збільшення кримінального контингенту та порушення кримінальних справ у цій сфері (з 1999 року по 2001 — у 5,7 раза). Цікаво, що переважно шарлатани зустрічаються серед гомеопатів та фітотерапевтів, і найбільше їх у Вінницькій, Донецькій, Миколаївській та Запорізькій областях. Але, незважаючи на те, що деякі випадки, про які розповідають співробітники МВС, просто шокують (наприклад, у Полтавській області під виглядом зняття наврочення «цілитель від Бога» брав із кожного клієнта від однієї до трьох тисяч доларів), покарання за такі діяння у нашому законодавстві досить м’які. У новому Кримінальному кодексі порушити кримінальну справу в сфері медичних послуг з нетрадиційної медицини можна тільки у трьох випадках: коли це спричинило важкі наслідки для пацієнта, коли цілитель отримував прибуток у великих розмірах та коли заволодівав чужою власністю шляхом обману. Найчастіше практикується адміністративна відповідальність за статтею 164 «Порушення порядку заняття підприємницькою чи господарською діяльністю», за що передбачається усього тільки штраф.
ЛІКУВАННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З...
Але все ж таки, як пацієнту відрізнити справжнього лікаря, який практикує в галузі народної та нетрадиційної медицини, від талановитого актора чи «самовисуванця», що начитався літератури на цю тему? Адже зустрічаються і цілком порядні та гідні уваги люди. За статистикою, «не липова» ліцензія є у 2,5 тисячі лікарів, а на черзі ще 526. МОЗ основоположним критерієм при розпізнані фахівця вважає юридичний. Цiлитель повинен мати пакет документів, виданий Асоціацією народної і нетрадиційної медицини та міністерством. Якщо цілитель не має медичної освiти, в його кабінеті повинен обов’язково бути присутнім традиційний фахівець. А дозвіл на медичну діяльність у «нетрадиційника» має бути вузькопрофільним, наприклад, лише на фітотерапію чи рефлексотерапію. Крім цього, лікувати онкологічні, інфекційні, венеричні та заразні шкірні захворювання «нетрадицiйник» не має права, як, проте, і душевні хвороби та наркозалежність. А найголовніше, що ліцензії на ворожіння, ясновидіння, зняття наврочення та подібні лженаучні техніки ніким і ніколи не видавалися.
ЯК БОРОТИСЯ IЗ «САМОВИСУВАНЦЯМИ»
Проти «доморослого цілительства» останнім часом активізувалася боротьба. Було створено актив на чолі з провідними професорами й академіками АМН НАНУ, які всіма силами намагаються зменшити клієнтуру кримінального контингенту серед лікарів народної і нетрадиційної медицини. Один із активістів, Ісаак Трахтенберг, звинувачує уявних цілителів не тільки в тому, що вони роблять шкоду своїм пацієнтам (через таке «лікування» хворі втрачають момент, коли їм ще можна допомогти), а й у тому, що «завдяки» їм у свідомості населення цілком витерлася межа між нетрадиційною і народною медициною. Тоді як остання є частиною медицини традиційної, якщо врахувати, що традиційна — це сума знань, які передавалися з покоління в покоління як усно, так і письмово. Боротися з ними, на його погляд, необхідно методами набагато більш жорсткими, ніж сьогодні. Наприклад, виділити чітко критерії, які дадуть можливість суворо та об’єктивно класифікувати всі прийоми лікування, уніфікувати методи і освіту лікарів, які практикують у цій галузі, та з будь-якого приводу заборонити масові сеанси цілителів.
Щоправда, заради справедливості можна відзначити і своєрідну заслугу такого роду контингенту. Всім відомий феномен плацебо та його вплив на організм людини. У цьому випадку уявні цілителі виступають як така собі «пустушка», що допомагає людині мобілізувати всі свої сили на боротьбу з хворобою. Але, в той же час, очевидно, що віра в чудеса не зможе мінімізувати пухлину чи вилікувати ішемічну хворобу серця.
Выпуск газеты №:
№78, (2002)Section
Панорама «Дня»