Французькі погляди на майбутнє ЄС розділилися
Саміт Європейського Союзу в Ніцці, який розпочнеться 7 грудня і який стане фінальним акордом французького головування в ЄС, обіцяє бути чи не найскладнішим за останні роки. Вже говорилося, що на цьому саміті знову не буде названо дати початку розширення ЄС на Схід, що далеко не надихає країни-кандидати. Виявилося, що у французькому керівництві немає єдиного бачення майбутнього ЄС, що ставить під сумнів досягнення єдиної концепції глобальної структурної реформи ЄС, без чого розширення Союзу неможливе, і це й буде головним завданням саміту в Ніцці. Президент Франції Жак Ширак і прем’єр-міністр Ліонель Жоспен розходяться в поглядах щодо створення певного «авангарду» чи ядра з країн ЄС, які вже готові до ще глибшої, ніж зараз, інтеграції. Ця ідея була відповіддю Парижа на пропозицію міністра закордонних справ ФРН Йошки Фішера створити федеральну Європу. Передбачалося, що групу найбільш «просунутих» країн очолять Франція та Німеччина.
Французький міністр у європейських справах П’єр Московісі в інтерв’ю «Монд» заявив, що уряд не налаштований на підтримку цієї ідеї. Очевидно, з огляду на те, щоб «малі» країни не почували себе обійденими — адже ні ідея федерації, ні ідея «локомотиву» інтеграції великої підтримки серед країн — членів ЄС, не набули, зате викликали численні заперечення з боку країн- кандидатів. До того ж великої кількості бажаючих віддати ще більше суверенітету на користь Брюсселя не спостерігається.
У той же час, за словами Московісі, Париж не хоче демонструвати, що погляди президента та уряду рiзняться. І тому є дві причини. По-перше, — це знамените французьке «співіснування», коли президент та уряд являють собою різні політичні сили. І, по-друге, — це бажання уникнути зайвих ускладнень на саміті в умовах, коли переговорний процес стосовно інституційних реформ в ЄС просувається нелегко.
Можливо, розбіжність в поглядах, яку зараз офіційний Париж не хоче занадто «світити», принаймні до кінця французького головування в ЄС, пов’язана також зi запланованими на 2002-й президентськими виборами. Кожен з кандидатів, які сьогодні вважаються провідними, — ті ж Ширак і Жоспен — мають можливість виробити чіткі позиції і механізми їх відстоювання. А наступний рік покаже, чиї аргументи будуть краще сприйняті суспільством.
