Парламентський «iмунiтет» необхiдний,

Судді посилалися на норму Конституції України, що дозволяє бути обраними до парламенту громадянам, які вже мають погашену судимість за умисні злочини. Таким чином, Основний Закон автоматично дозволив бути обраними, а отже й наділив депутатською недоторканністю й тих громадян, проти яких на час обрання було висунуто звинувачення, які були заарештовані тощо, навіть коли їх звинувачено в особливо тяжких умисних злочинах. «Призначення депутатського імунітету захищати посаду, а не особу», — зауважив суддя-доповідач у справі Володимир Вознюк.

Окрім того, згідно з рішенням КСУ, громадяни, обрані народними депутатами, набувають депутатської недоторканності з часу ухвалення рішення про їхнє обрання виборчою комісією, а не з часу прийняття присяги, як того хотілося правоохоронцям, які саме на час ухвалення рішення виборчкомами застосували до деяких народних обранців запобіжний захист у вигляді арешту.

«Але процесуальні дії проти підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів не припиняю ться в зв'язку з обранням їх народними депутатами, — прокоментував запитання «Дня» Володимир Вознюк, — слідчий може допитувати свідків, у тому числ і й самого народного депутата, збирати докази іншим шляхом, а от пред'явити народному депутату обвинувачення, затримати чи заарештувати — лише тоді, коли Верховна Рада дасть згоду на відповідне клопотання Генпрокурора».

Проте навряд чи спроби «оптового» скасування депутатського імунітету припиняться. Оскільки найвищі посадовці виконавчої ланки на чолі з Президентом неодноразово демонстрували не тільки нехтування судовою владою, а й органічне нерозуміння суті депутатської недоторканності. Вона, як відомо, є не інструментом політичної та бізнесової конкуренції, а важливим елементом системи «стримувань і противаг» при демократичному розподілу влади.