Путівка в життя на всі чотири сторони...
Цими днями розпочинається колись хвилюючий момент у житті сотень тисяч випускників вузів, технікумів і ПТУ — вручення дипломів. Однак зараз «свіжим» фахівцям разом із дипломом і відчуттям свободи від лекцій і семінарів «вручають» ще й страх перед безробіттям і туманні перспективи працевлаштування.
За інформацією, наданою «Дню» Державним центром зайнятості населення, з січня по травень поточного року з 172 670 безробітних до 28 років, які перебували на обліку в службі зайнятості, були працевлаштовані 71 987 (тобто менше половини). Із загального числа зареєстрованих молодих безробітних 18 600 чоловік закінчили тільки середню школу, 31 609 — професійно-технічні училища, диплом про вищу освіту мали 29 148.
Найбільшим успіхом на ринку праці, на думку першого заступника проректора Київського політехнічного інституту Володимира Тимофєєва, користуються випускники технічних вузів: «Торік за сприяння КПІ отримали роботу 93% молодих фахівців». Складніше доводиться випускникам технологічних, економічних і педагогічних вузів. Так, торік були працевлаштовані тільки 71,7% дипломованих педагогів. Втім, більшість сьогоднішніх студентів і випускників вважають, що отримане у вузі направлення на роботу, навпаки, завдає масу зайвих турбот. «Підприємства, на які розподілили хлопців з нашої групи, — сказав кореспонденту «Дня» випускник КПІ Олексій Сидоренко, — стоять вже кілька років, а їхні співробітники перебувають у тривалих відпустках за свій рахунок. Фактично ми отримали не направлення на роботу, а свідчення про те, що від сьогодні є безробітними. Звичайно, розумніше за все відмовитися від подібної пропозиції, але згідно із законодавством (Постанова Кабінету Міністрів України № 992 від 23.08.96. — Авт. ), всі, хто навчався за держзамовленням зобов'язані відпрацювати три роки за отриманим направленням. Що робити? Більшість з нас залишили на заводах і фабриках трудові книжки і, взявши неоплачувану відпустку, вирушили на пошуки роботи в малих і приватних фірмах. Так же вчинили і ті, хто потрапив на частково працюючі фабрики і заводи, де середня заробітна плата дипломованого фахівця не перевищує 120 гривень».
Адміністратор столичного кадрового агентства «Нове покоління» Юрій Ходарченко сказав кореспонденту «Дня»: «Близько 60% людей, які звертаються до нас, — молодь, котра не досягла 28 років. Більшість iз них мають дипломи про закінчення вищого учбового закладу, але, на жаль, ми не можемо запропонувати їм роботу за фахом, оскільки підприємства вважають за краще заповнювати серйозні і добре оплачувані вакансії людьми, котрі мають тривалий досвід роботи. Молодь же беруть на роботу тільки в тому випадку, якщо необхідні фізичне здоров'я і витривалість. Наприклад, охоронцями, торговцями на лотках, офіціантами, в рідких випадках менеджерами з продажу (остання спеціальність вважається найбільш престижною і добре оплачуваною).
Найвищий оклад, який може сьогодні отримувати молода людина без досвіду роботи (незалежно від отриманої освіти), не перевищує 200 гривень на місяць; лоточники, охоронці і бармени отримують від 150 гривень. У середньому нашому агентству вдається надати подібну роботу 40% молоді, котра звернулася».
Продовження теми на сторінці "День за днем"
