Від розщеплення ядра до розщеплення поліна

Світ готувався вступити у ХХI століття, і саме в цей час жила-була одна країна. І не те, щоб якась поганенька, ні, це була велика, можна сказати доросла країна.

Керівництво країни було переконано, що це європейська країна. А всім, хто в цьому сумнівався, вони показували географічний атлас для 7-го класу і єхидно запитували: «Ну, що з’їли?» І питання воно вирішувало по-дорослому: з ким товаришувати, куди вступати, і куди гроші витрачати.

Більш того, це керівництво вважало себе політичною елітою і побудувало для себе маленький політичний Олімп. І все було на цьому Олімпі, не вистачало самої малості: священного вогню, який Прометей викрав для людей. «Нехай осяє священний вогонь Прометея!» — вирішило керівництво і почало раз на рік нагороджувати один одного скульптурами героя.

Країна тим часом занепадала: потихеньку зупинялися поїзди, літаки іржавіли в ангарах, працівники атомної енергетики голодували, а міста і села, розташовані далеко від політичного Олімпу, просто відключили від світла, тепла й води.

Але насамперед у країні зникла демократія, тому що саме з неї починається розвиток людської цивілізації, а не зі священного вогню Прометея. Хоч би щоб там говорили на цей рахунок давньогрецькі та інші легенди.