Падіння цін на нафту припинилося
Необхідність цих скорочень відчувають усі члени організації, оскільки світове падіння цін на нафту спричинило зменшення їхніх прибутків на третину, а в деяких країнах навіть більше. Торік у зв’язку з азійською фінансовою кризою ОПЕК дозволив своїм членам збільшити видобуток нафти понад квоти, щоб компенсувати їхні збитки. Дуже місткі азійські ринки за нових умов могли поглинути «додаткову» нафту тільки за нижчою ціною.
Внаслідок цього світові ціни на нафту впали з $20 за барель (близько $125 за тонну) до найнижчого за останні роки рівня — трохи більше $12 за барель на початку минулого тижня ($75 за тонну).
Саудівська Аравія, найвпливовіша країна ОПЕК і найбільший експортер нафти у світі, висловлюється за скорочення щоденного видобутку усіх членів організації на 200–220 мільйонів тонн, у той час як Іран, який не має технічних можливостей суттєво збільшити видобуток, закликає до радикальніших скорочень. У результаті перемогла позиція першої, скорочення сягнуть 1,3 мільйони барелів на день (близько 200 тисяч тонн).
Світові економічні гіганти Заходу, найбільші споживачі енергоресурсів готуються до стрибка цін. Минулого тижня Рада Безпеки ООН санкціонувала виділення $300 мільйонів Іракові на нафтовидобувне обладнання. Програма «нафта в обмін на харчі», здійснювана зараз щодо режиму Хуссейна, здатна суттєво знизити ціни на нафту незважаючи на рішення ОПЕК. На що Захід не може розраховувати — то це на російську нафту, видобуток якої останні шість років неухильно зменшується. Конкретне рішення ОПЕК досі не ухвалено, проте лише розмови вже збільшили ціну на світових ринках нафти на 7 відсотків за останні сім днів.
Для України ж зростання цін на нафту країн ОПЕК означає зменшення привабливості ідеї переорієнтації на близькосхідні нафтові ринки і, як наслідок, зростання загрози залишитися «прив’язаною» до російської нафтової труби.
