Рада безпеки готується до переговорів із МВФ і війни з парламентом?

Рада безпеки розглянула напередодні хід виконання указу Президента «Про введення режиму жорсткого обмеження бюджетних та інших витрат, заходи щодо забезпечення надходжень до бюджету і попереджень фінансової кризи» і дійшла висновку, що стан держбюджету і введення жорсткого режиму економії бюджетних коштів у країні незадовільний.

Вважається, що указ Президента, про виконання якого йшлося на засіданні РНБО, був свого часу одним із заходів, покликаних зняти напруженість у стосунках уряду та МВФ. Щоправда, вже тоді відзначалося: оскільки указ не містить у собі жодних практичних механізмів, його потрібно розглядати передусім як політичний акт, покликаний продемонструвати готовність Президента боротися за прийнятний дефіцит бюджету.

Можливо, звернення РНБО до виконання президентського указу пов’язане з переговорами стосовно більш серйозного, аніж провалений раніше stand-by, кредит EFF і служить усе тій же меті — сподобатися МВФ. Щоправда, на відміну від ситуації з «порятунком» stand-by, тепер тільки прочуханом міністрам із приводу виконання нездійсненного указу відбутися важко. З часу публікації указу минуло досить часу і незручність становища уряду в тому, що весь цей час пройшов під знаком боротьби Кабміну за «бюджетну дисципліну», «збирання податків» тощо. Невтішні результати цих заходів також відомі всім, включаючи МВФ. Додамо сюди очевидну для всіх хиткість уряду Пустовойтенка і стане ясно, що «політичного забезпечення» кредиту EFF поки що бракує. Тому практичним результатом засідання РНБО може стати лише подальше посилення фіскального тиску держави на економіку.

Політичний результат (а, можливо й політична мета) полягає у розв’язанні нового витка протистояння Президент — парламент. За повідомленням Інтерфакс-Україна, Леонід Кучма під час відвідання газети «Сегодня» сказав: «Хоч як це боляче, треба переглядати всі пільги, котрі існують — і населення, і виробництва». Таким чином, справу «урізування пільг» доручають парламентові. Реакція парламенту досить прогнозована — пільги не віддамо. Після цього адміністрація може звинувачувати парламент у сприянні поглибленню фінансової кризи. Про політичну заданість такого маневру говорить та проста обставина, що окрім скорочення витрат бюджету, можна діяти й шляхом зростання його доходів. У цій сфері існує низка очевидних заходів уряду, які цілком би могли бути схваленими парламентом. Однак їх ніхто не пропонує, навпаки, дії адміністрації та уряду фактично сприяють скороченню податкової бази й доходів бюджету.