Леонід ГРАЧ: «Ніхто не повинен боятися «червоного голову»

Історія здійснила черговий кругообіг.

Обраний головою Верховної Ради Криму лідер комуністів Леонід Грач повернувся до свого кабінету на 6-му поверсі, який після серпня 1991 року він залишав на злеті — 43-річний лідер, наймолодший з «перших» у всій КПРС, який за 11 років зробив стрімку кар’єру — від інструктора до першого секретаря престижного, першорозрядного Кримського рескому Компартії.

Кажуть, що Грач, якого свого часу дехто цілком уявляв майбутнім Генсеком, багато втратив від того, що розгубився після краху, не зорієнтувався і не знайшов, на відміну від інших, ніші у вирі подій та новітній історії. Він залишився у своїй. Звідси — ніби якась суперечність його слів, дій і, в цілому, характеру. Хто зна, все відносне.

У цьому суперечливому світі, де на вождизм страждають колишні дисиденти, авторитаризм підтримують ніби демократи, кримінал диктує владі правила гри, а влада не йде у відставку, коли її викривають у бандитських діях — червоний лідер може виявитися не гіршим і не кращим за жовто-блакитного, рожевого, зеленого і безбарвного чи сірого. Життя знову викинуло Леоніда Грача вгору, життя й перевірить — чи варто було це робити. Йшов він, як перший секретар рескому поваленої партії.

Так сталося, що Тетяна Коробова була єдиним журналістом, який виявився під час «виселення» демократами (як тоді казали) першого секретаря Леоніда Грача та опечатанні його кабінету... Перше й ексклюзивне інтерв’ю новий спікер кримської ВР Леонід Грач дав кореспондентові газети «День» Тетяні КОРОБОВІЙ по телефону вночі після обрання.

— Леоніде Івановичу, що ви відчували, повернувшись? Це було вдоволення реваншиста?

— Ні. Лише втома. Я знав, що повернуся. Ніякої ейфорії — як справедливо стверджують класики: головне — не взяти владу, а втримати її. Це можливо, коли щось мінятиметься в житті людей. А тому стільки треба зробити, що почуття тривожної відповідальності захльостує всі інші.

— Я знаю, що вас вже привітали і Президент, і український прем’єр. Прийміть і наші вітання. Як ви вважаєте, керівники держави в черговий раз «відмітились» чи вони вдячні за розв’язання їхньої напівособистої-напівгромадської проблеми: позбуття прем’єра Франчука?

— Не думаю, що це просто чергова увага. Адже Київ розуміє, який з усякого погляду складний регіон Крим і як нелегко будувалися відносини з ним. Найперша телеграма надійшла від Леоніда Кучми, коли всі були ще в залі. Я зі щирою вдячністю сприймаю вияв уваги перших осіб держави, сподіваючись, що він теж щирий. Можу ще раз наголосити, що абсолютно чітко виходитиму з того, що найгостріша економічна ситуація в Криму не може бути приводом для політичних спекуляцій. Не повинно й не може бути жодних неправових, некоректних кроків ні з того, ні з іншого боку. Тому ніхто не повинен боятися червоного спікера. Всі мають знати, що цей червоний спікер прекрасно розуміє: є реалії, що склалися, і на них слід зважати. Є українська держава, Конституція, правове поле. І все треба вирішувати тільки через букву закону. Різні люди можуть молитися різним богам, але є інтереси держави і народу, і це основа, що визначає всі дії та ухвали. Тому лякати мною не потрібно нікого. І я нікого лякати не збираюся.

— Стереотипи сприймання і мислення підказуватимуть запитання до вас на кшталт — «А як там щодо оновленого Союзу, слов’янського» чи ще якого-небудь екзотичного?

— Сьогодні нагальні проблеми стукають у двері і волають: як і чим зібрати врожай, як заробити на курортному сезоні, і вже «зима катит в глаза», треба готуватися. Ось — реальність. І це треба вирішувати, бо саме це завдання місцевої регіональної влади.

— Ви доволі «прозоро» боролися за владу, відразу оголосивши, що приберете Франчука, і пізніше не приховуючи, що запропонуєте в прем’єри кандидатуру красноперекопського мера Сергія Куніцина, члена політради НДП. І це певною мірою визначило результат боротьби. Що в цій пропозиції від економічних міркувань, від політики і, даруйте, від лукавого — в розрахунку, що центральна влада не залишить без допомоги свого представника в Криму.

— Перше. Особистісний чинник, він же економічний. Сам Куніцин: молодий, професійний, водночас досвідчений керівник, який формувався за найскладніших соціально-економічних умов. У ньому є, якщо можна так сказати, інтеграційні риси, що об’єднують минуле із сьогоденням. Не йшлося і не йдеться про те, щоб уряд формувався за кольором. Головне, аби в уряді працювали висококласні фахівці, які віддають себе справі і не забруднені корупцією. А політичний сенс висунення кандидатури Куніцина: ось приклад того, що таке консолідація в ім’я Криму і кримчан.

— Цікаво, що це відбувається на «кримському полігоні».

— Я б дуже хотів, аби у нас вийшло. І був би щасливий, якби це виявився корисний досвід для країни.

— А все-таки, що з Франчуком: позбавили крісла — позбавили відповідальності? У сфері приватизації, наприклад.

— Ну, по-перше, я в житті і в політиці не прихильник танців на «трупах». А по-друге, все буде розглянуто відповідно до закону — що зроблено не за законом...

— Тобто, хто що вкрав — «поверни на місце»?

— І було б розумно, якби ці люди самі це зробили, не чекаючи заслуженої кари з боку закону.

— Колишній спікер Гриценко повторив по телевізору фразу Миколи Багрова після обрання президента Мєшкова: «Ще не вечір...»

— Я не ношу каменя за пазухою. Я сказав Анатолієві Гриценку: будь-яке питання, по-людському, зможу вирішити — допоможу. До речі, я повернувся після сесії на своїй партійній машині, а машину голови віддав Анатолієві Павловичу. Бо йому далеко додому їхати — в Ленінський район...
 

ДО РЕЧI

Позавчора увечері кримський парламент відправив у відставку уряд автономії у зв’язку із закінченням терміну його повноважень і доручив спікерові Леоніду Грачу узгодити з Президентом України питання про звільнення з посади голови Ради Міністрів Анатолія Франчука і призначення іншої кандидатури на цей пост.

А депутати українського парламенту продовжують коментувати факт обрання лідера кримських комуністів Леоніда Грача на пост спікера кримського парламенту:

Віктор Пинзеник, депутатське об’єднання «Реформа-Центр»:

Обрання Л. Грача цілком закономірне. Будь-яка мисляча людина повинна провести прагматичну політику. Час покаже, наскільки ідеологія дозволить Л. Грачу провести таку політику.

Рефат Чубаров, член фракції НРУ:

У мене є сумніви стосовно ефективної роботи кримського парламенту під керівництвом Грача, що може призвести до зміни керівника парламенту навіть через кілька місяців.