Кругова оборона як спосіб наступу Руху

На VII з'їзді Народного руху України, який завершив свою роботу вчора, лідером партії знову обрано В'ячеслава Чорновола, затверджено виборчі списки з уже відомою "п'ятіркою".

Гасло, вивішене над президією з'їзду ("Потрібні зміни!"), не стосується внутріпартійної ситуації: не сталося ані очікуваного розколу, ані виходу "внутрішньої опозиції" з партії, ані корекції курсу лідера Руху і його найближчого оточення. Відкинувши докори, В.Чорновіл у своїй доповіді підкреслив тим, хто сумнівається, що авторитаризм і авторитет лідера - дві різні речі. Але про всяк випадок похвалив Олександра Лавриновича за виконану за звітний період роботу в парламенті, а також "підтягнув" його у списку якомога ближче до першої десятки.

Але при цьому дуже наполягав, аби, не повторюючи помилок "однієї партії" - НДП, - з'їзд не робив рейтингового голосування "п'ятірки". Навряд чи авторитетний лідер побоювався, що на перше місце вийде в результаті такого голосування один із міністрів, уключених у список, - Геннадій Удовенко або Юрій Костенко. Скоріш за все, В.Чорновіл просто розумів, що навіть умовні форми внутріпартійної демократії призведуть до не цілком контрольованих процесів, що їх свідомо не стимулюють рухівці, котрі найменше схильні до культу особи лідера.

Імітація монолітності партії виявилась і в її програмних установках, у яких традиційний антикомунізм доведено до абсурду. До ворогів Руху віднесено тепер загалом усі політичні сили України. Влада, яка спирається на "хлопчиків із комсомольських стаєнь", центристи із проросійськими прагненнями, "нацфронтівці", котрі змикаються з комуністами в бажанні розколоти і знищити Рух. Преса, між іншим, також, особливо та, яка встигла помітити внутрішнє напруження в партії і не приховала це від своїх читачів. "Манія переслідування доповнила манію величі голови Руху" - цей діагноз нечисленні журналісти, котрі були на з'їзді першого дня, поставили відразу, щойно виявили, шо у прес-центрі немає телефонів для зв'язку зі своїми редакціями.

Хоча переважна більшість промовців у своїх виступах закликала до цілковитого завоювання влади на наступних виборах, а головне - шкодувала, що таку владу не було взято вже 1991 року, - ні в кого не виникло сумнівів, що Рух, як і більшість центристів, претендує не більше ніж на одну фракцію в майбутньому парламенті. Ю.Костенко, міністр екобезпеки, сказав про це прямо: «Братимемо владу поступово, структуру за структурою».

У принципі, цю тактику явно скопійовано в нинішніх "хлопчиків із комсомольських стаєнь", але з великим запізненням. Та й не має особливих шансів саме для Руху, особливо після таких виборів, які очікуються 1998 року. Якщо на передвиборному етапі Рух не бачить союзників, то важко уявити, як він збирається брати участь у створенні парламентської коаліції. Єдиною відповіддю може бути продовження неявного співробітництва із президентською владою, - причому саме із владою Леоніда Кучми, -пов'язане з дестабілізацією будь-якої коаліції в новій ВР. Здогадуючись, що сьогоднішні прогнози щодо майбутнього складу парламенту грунтуються на пріоритеті лівоцентризму, Рух невипадково готується посісти таке місце в парламенті, аби "працювати" проти подібної коаліції якнайжорсткіше.

Стосовно національно-демократичні ідеї, то, не спромігшись унаслідок наростаючого культу "авторитету лідера" зробити її пануючою в Україні, Рух фактично ризикує цілком вичерпати її ресурси на наступних виборах. Антикомунізм - занадто універсальний спосіб відтінити переваги будь-якої сили, котра протистоїть комунізму, аби стати прикрасою лише Руху. За браком ідей, а точніше, через небажання скористатися іншими ідеями, що їх подають більш інтелектуальні сили партії, рухівський антикомунізм дедалі більше стає навіть не інструментом, а елементарним "булижником", метання якого скеровуватимуть, мабуть, умільці поза партією.

Якщо одна третина виборців України не підтримає на майбутніх виборах кандидатів від Народного руху, центральний провід партії в повному складі (60 осіб) піде у відставку. Таку пропозицію, що її вніс Євген Жовтяк, було поставлено на голосування вчора в останні хвилини роботи партійного форуму. Думки делегатів розійшлися - приблизно половина голосувала "за" цю пропозицію, половина - "проти". Однак підрахунку голосів так і не було зроблено - з'їзд закінчився, залишивши цю нестандартну пропозицію без відповіді. Що ж до самого центрального проводу, то його члени напередодні з'їзду обговорювали пропозицію Жовтяка і не підтримали її. "Ми не потребуємо спеціальних стимулів - партія сама розбереться в разі поразки", - сказав лідер НРУ В'ячеслав Чорновіл.

На прес-конференції, присвяченій підсумкам з'їзду, він повідомив журналістів, що Рух має намір створити в майбутньому парламенті найбільшу фракцію, але поки що не розраховує на формування однопартійного уряду.

Один із лідерів НРУ, який зайняв у партійному передвиборному списку 10-е місце, Олександр Лавринович, висловив жаль, що на з'їзді не вдалося почути голосу представників регіонів, які змогли б представити колегам реальнішу картину передвиборної ситуації на місцях.