Президент боїться поставити підпис?

Судячи з усього, Президент прийшов на профспілковий з'їзд не задля того, щоб поговорити про нагальні проблеми трудящих, а швидше, "викричати" те, що болить у нього особисто. І перше - закон про вибори, багатоетапна історія якого прийшла до фінішу, програшного для виконавчої влади.

Л. Кучма повідомив, що має намір викласти свою позицію щодо закону про вибори у своєму зверненні до народу України в середу.

Залишимо осторонь публічну обіцянку Леоніда Даниловича підписати будь-який закон про вибори, що його буде ухвалено. Зрештою є Конституція згідно з нормами якої Президент зобов'язаний був іще до 16 жовтня або підписати закон, або накласти на нього вето. Ні того, ні іншого зроблено не було.

Зовсім не реагувати на численні звернення політичних партій, що вимагали негайного підписання закону, Президент, очевидно, вже не міг і, зрештою, трішки відкрив карти. Виступаючи вчора на III з'їзді ФПУ Л. Кучма заявив, що дискусія навколо виборчої системи використовується для тотального нагнітання суспільних пристрастей; зростає "потік огульної критики, негативу та компромату". Президент також проексплуатував улюблену з часів прем'єрства фразу, що політика "витісняє на задній план економіку" і на виборців "звалився" "справжній шквал популізму". На думку керівника держави, "тон" усьому цьому "задається з парламентської трибуни" і зрештою... парламентарії, "борючись проти Президента, воюють із власним народом". Не більше й не менше.

Щоправда, з усього цього шквалу традиційної антипарламентської риторики ніяк не випливає відповідь на дуже просте запитання - чому гарант Конституції, порушуючи норми Основного закону, досі не підписав закону про вибори? Нагадаємо, що, йдучи назустріч Президентові, парламентарії, яких так ганить Президент, в екстреному порядку розглянули зауваження Л.Кучми до закону, причому погодилися з переважною більшістю цих зауважень (12 з 15). Нагадаємо також, що необхідність цієї терміновості "в пожежному порядку" Президент аргументував саме закінченням конституційних термінів підписання закону. Відтоді минув тиждень. Із надр президентської адміністрації, немов із "місць бойових дій", ідуть зведення - "Президент вивчає", "Президент підпише, можливо, наступного тижня" тощо. Назвемо речі своїми іменами: тут очевидною є свідоме зволікання - затягування виборчого процесу. Важко збагнути, чого чекає Президент, на що сподіваються його радники, які рекомендують діяти саме таким чином?

Можливо, Л. Кучма зрештою все ж підпише закон про вибори. Визначальним чинником стали масштаби виборчої кампанії, що вже почалася. Тривале блокування закону "президентськими" депутатами призвело до того, що на підготовку до виборів залишилося зовсім мало часу й ухвалення закону було б сприйняте, як стартовий сигнал. У перші ж тижні у виборчу кампанію було вкладено величезні кошти і сьогодні неконструктивне втручання у виборчий процес може мати для Президента найрадикальніші наслідки. Очевидно, саме тому керівник держави вкотре вже почав говорити про "поганих" парламентаріїв. Коли я був маленьким, в таких випадках казали - "не переводь стрілки".

ДО РЕЧІ

На прохання кореспондентів «Дня» виступ Президента коментують народні депутати:

Олександр ЛАВРИНОВИЧ (фракція НРУ)

- Така заява свідчить, що є багато обставин, які перешкоджають вирішенню нагальних проблем. Керівник держави не може не усвідомлювати, що непідписання закону загрожує консервуванню теперішніх проблем і створенню нових. Таким чином збережеться тенденція до клановості, безконтрольності влади. Змінюватимуться прізвища, але ситуація ніколи не покращиться. Протиставлення влади та народу призведе до переродження держави в автократичну чи олігархічну, що мало чим відрізняється.

Ігор КОЛІУШКО (група «Реформи»)

- З юридичного погляду Президент має право не підписати закон - накласти вето - і направити в парламент нові пропозиції. Але з політичного - це засвідчить, що Президент протиставив себе усім партія, які розпочали передвиборну кампанію. З усіма наслідками, які випливають із цього.

Леонід Грач, перший секретар рескому Компартії Криму

Заяви Кучми можуть бути увертюрою вето на закон про вибори. Я впевнений, що Президент показав все, на що розрахований його потенціал та його інтелект. Л. Кучму весь час заносить у бік авторитаризму, але сил не вистачає, тому всі його кроки створюють ситуацію, яка схожа на абсолютну пародію російських варіантів. Сьогодні відчувається цілковитий переляк Кучми та К°, що прийде березень і треба буде відповідати перед країною та народом. І він шукає способів цього уникнути.