Новий підсумок: до Конституційного Суду і скоріше?

15 жовтня парламент уніс іще три поправки до закону про вибори. Лише одна з них підготовлена групою мажоритаристів на чолі з В. Носовим. Ця норма допускає обрання безальтернативного кандидата по одномандатному округу, якщо за нього проголосувало більше виборців, аніж було проти.

Друга поправка - про право висування кандидатів у депутати трудовими колективами - є компіляцією із пропозицій В. Носова, який хотів закріпити політичні права виборчих об'єднань громадян, та поступкою лівим радикалам а-ля Вітренко. Третя поправка знімає обмеження з термінів внесення змін до закону, тобто дозволяє вдосконалювати його і далі, але вже після набуття чинності.

Після голосування частина депутатів висловила припущення, що закріплення за трудовими колективами політичних прав суперечить Конституції та "тягне" на вето Президента. В. Носов спростовує цю думку, бо трудові колективи легалізовані як об'єднання громадян. І, як гадає автор поправок, покликаних захистити у виборчому законі права громадян, у цілому виборча система не стала більше відповідати Конституції. А тому необхідність звернення до Конституційного Суду у групи депутатів-мажоритаристів зберігається.

У бесіді з нашим кореспондентом В. Носов підтвердив, що внесення деяких, навіть політичних, поправок до закону не знизило кількості підписантів. Метою групи були все ж не права громадян, а ліквідація змішаної виборчої системи. Роль В. Носова зводилася до того, щоб вихолостити закон з допомогою юридичних тонкощів.

На сьогодні автор поправок більше не бачить сенсу подальших виправлень закону, хоча парламент і залишив для нього таку можливість. Благом він вважає якомога скоріше опротестувати закон про вибори в Конституційному Суді, щоб зробити мінімальним обсяг ухвалених згодом рішень, які також підлягають скасуванню.

Невелика деталь. 15 жовтня ВР розглянула та ухвалила такі незначні для подальшої долі закону поправки лише тому, що пан Носов не встиг подати залу весь обсяг своїх претензій. Поправки Президента до закону також не вичерпували всієї глобальної теми "порушень конституційних прав громадян". Таким чином, дамоклів меч опротестування закону про вибори до КС "підвішений цілком штучно".

У таких умовах ситуація вимагає чисто політичного компромісу між партіями, мажоритаристами та Президентом. На думку деяких партійців, Л. Кучма більше не може вести подвійну гру, оскільки конфлікт із партійними структурами позбавляє його власної політичної перспективи. Є чутки, що й тиск на Президента за допомогою бюджетного процесу виявився достатньо ефективним. Щодо ініціаторів перегляду закону про вибори в Конституційному Суді, то вони, без сумніву, пам'ятають про супротивну сторону, яка у крайньому випадку зможе піддати сумніву і легітимність власне Конституції.