Які часи, така й реклама?
Кожного вечора телеглядачі студії "1+1" насолоджуються спогляданням в ефірі народного кумира, поета-пісняра Юрія Рибчинського, котрий у хвацькому ковбойському стилі разом зі своїм багаторічним співавтором композитором Геннадієм Татарченком та його молодою дружиною - заслуженою артисткою Астраєю, рекламує флагман української жовтої преси газету "Бульвар".
Кліп, хоча й нехитрий за режисурою, - бадьорий і дохідливий. Імовірно, що до його створення причетні самі метри української естради - аж надто темпераментно й проникливо виконує тріо рекламну вестернізовану частівку.
Прилучення до роботи над рекламним роликом одного з найталановитіших поетів-піснярів - цілком виправдане. Але, чи виправдано, що найбільш бульварну газету України (хочу застерегти, що це не моральна оцінка видання, яке, до речі, роблять на високому професійному рівні, а його, так би мовити, жанрова кваліфікація) рекламує офіційний і єдиний радник Президента з культури? Чи, може, які часи - така й реклама?
