Команди, без яких нам не жити,

ЯК ЖЕ ПРОСТО ПОДАРУВАТИ СВЯТО МІЛЬЙОНАМ ЛЮДЕЙ! ТРЕБА ЗІБРАТИ НА ПОЛІ "ЗІРКОВІ" СКЛАДИ КИїВСЬКОГО "ДИНАМО" ТА МОСКОВСЬКОГО "СПАРТАКА". ПОЧИН ПЕРЕМОЗІ КИЯН (3:1) ЗРОБИВ АНАТОЛІЙ ДЕМ'ЯНЕНКО, КОТРИЙ НА МИТЬ ВИПЕРЕДИВ ОЛЕКСАНДРА БУБНОВА ТА ГОЛКІПЕРА СТАНІСЛАВА ЧЕРЧЕСОВА

Багатомільйонна армія шанувальників футболу мала змогу отримати цілий букет забутих почуттів на матчі "зіркових" складів "Динамо" (Київ) - "Спартак" (Москва), в якому господарі перемогли - 3:1. Філігранна техніка, швидкі атаки, а головне - неминаюче бажання відомих майстрів приносити радість своєю грою - що ще треба людині для відчуття свого "болільницького" щастя?

Коли на 5-й хвилині після гарматного пострілу Литовченка голкіпер "Спартака" (а за сумісництвом - австрійського "Тиролю" Станіслав Черчесов "намертво" взяв м'яч, мимоволі подумалося: "Нічого собі шоу!". І відразу ж кидок у лівий нижній кут воротаря киян Михайла Михайлова після удару Юрія Суслопарова. Присутні зрозуміли, що гра буде така ж, як колись у союзному чемпіонаті: ніяких компромісів!

КУЛУАРИ. Олег Блохін:

- Під'їхав своєю машиною на стадіон. І треба ж на міліцейському кордоні мене знову не пропускали. Точно, як колись на повторну гру за Суперкубок проти "Баварії". Не встиг я образитись, як Леонід Буряк мені каже: "Чудова прикмета, значить, виграємо сьогодні в "Спартака".

- Перемога є. А чого ще не вистачає сьогодні Олегу Блохіну?

- Роботи в Україні. В Греції я поки що в творчій відпустці.

КУЛУАРИ. Сергій Балтача:

- У мене таке враження, нібито щойно завершився європейський фінал Кубка кубків. Ми щасливі, що перед 80-тисячною аудиторією нам вдалося знову показати класну гру.

- У довіднику навпроти прізвища Балтача, поруч із домашнім телефоном, з'явився робочий. Це означає...

- ... що у мене недавно з'явився в Києві офіс.

- Чи кожен відомий футболіст може стати великим бізнесменом?

- Ні, так само, як не кожен футболіст може стати видатним. Нам Валерій Лобановський говорив так: таланти ваші я сам знайду. Від вас же вимагається гранична самовіддача.

...Перший м'яч було забито на 35-й хвилині після проходу правим флангом Геннадія Литовченка, який прострілив у штрафний майданчик, де Анатолій Дем'яненко в падінні змінив напрямок польоту м'яча - 1:0! Якщо в цей час друзі-суперники грали все ж "за наукою", то хвилин за 15 до закінчення вирішили діяти за новою схемою "10+1". Тобто десять нападаючих і воротар. Такий відкритий футбол спочатку приніс успіх на 66-й хвилині киянам. Могутній за своєю силою удар Олега Кузнецова відбиває стійка, але в один дотик добиває м'яч - свій, другий того вечора (саме він 20 хвилинами раніше "піймав" Черчесова на протиході) герой матчу Ігор Бєланов.

Тепер настала черга "Спартака" замислитися про гол престижу. Можливості вразити ворота Віктора Чанова мали Юрій Гаврилов, Сергій Шавло, Вагіз Хідіятуллін і, як завжди, Сергій Родіонов. Проте Чанов стояв блискуче, нагадавши нам про свої кращі часи у воротах динамівського клубу.

КУЛУАРИ. Юрій Гаврилов, який таки "розмочив" рахунок на 68-й хвилині.

- Разом зі мною з Молдови, де я працюю тренером однієї з кишинівських команд, двома автобусами приїхали вболівальники. Я їм обіцяв свято, але те, що відбулося в Києві, перевершило всі мої сподівання.

КУЛУАРИ. Віктор Чанов:

- Юрій виконав цей удар, я б сказав, у гавриловському стилі - "пострілом" у дальній кут. На такі голи ми, воротарі, просто приречені.

КУЛУАРИ. Сергій Шавло, нині один із тренерів футбольної школи віденського "Рапіду":

- Якби ви знали, як ми настроювались на гру, як жадали "образити" друзів-суперників. Однак на полі в "Динамо" була велика команда - команда європейського, світового класу. Переконаний, це була повчальна гра для нинішнього покоління динамівців, яких прекрасно привітали в перерві матчу з черговим титулом у національній першості.

ВАШЕ СЛОВО, МАЕСТРО

Микита Симонян (Москва): "Сам не повірив би в таке футбольне дійство, якби не побачив на власні очі. На жодному стадіоні світу ще не лунали дикторські: "Спартак", ми любимо тебе", підхоплені величезною чашею трибун. Не уявляю, чим можемо відповісти українським друзям. Та й прощальний матч для цілої плеяди видатних майстрів одного клубу? Такого, як зробили динамівці та їх земляки, напевно, ніде не було в Європі".

Валерий Лобановський (Київ), відповідаючи на наше запитання, які слова знайшов він для спартаківців і динамівців, котрі підходили до нього по черзі після зустрічі: "Мені вони всі близькі, адже з абсолютною більшістю з них працював у "Динамо" та в збірній СРСР. А головне - подякував за справжню велику любов до футболу".