Наша зарплата нині "мертва". А якою ж буде пенсія?
Нинішня "мертва" зарплата дедалі більше нагадує колишні колгоспні трудодні: на папері є, а в кишені немає. Лише в Луганській області загальна заборгованість щодо зарплати становить 371,6 мільйона гривень. 48,1 мільйона із цієї суми - борги працівникам бюджетної сфери. У кращому випадку, після виробітку, видобутку та перевиробництва (курчат лічать восени) зарплату видають... у найдивовижніших, не завжди споживчих формах - від борошна до отрутохімікатів. Однак за цією проблемою приховується іще одна проблема - "забезпечена" старість, осінь покоління.
Одна із числа тисяч рядових пенсіонерів, які щодня шикуються в поштовому відділенні, - луганчанка Марія Кульчикова. Усе життя працювала в різних установах друкаркою. Чоловік, співробітник міліції, давно помер. Син, єдина в житті надія, загинув в армії. Залишилася вона з донькою-інвалідом. На місяць має загалом 80 грн.: 50 грн. - власна пенсія, 30 грн. - державна, на утримання божевільної доньки, якій не поясниш, що вдома немає навіть шматка хліба. Донька вимагає їсти і кричить так, що сусідам хоч із дому тікай! Усі гроші йдуть на ліки для хворої. "Живемо тим, що сусіди дадуть, - каже Марія Петрівна. - Іще допомагають колишні співробітники. А пенсію затримують, та ще й дають частково. Хоч милостиню проси - так соромно, все життя чесно працювала".
Підприємства й організації Луганської області заборгували Пенсійному фондові 234 мільйони гривень. Якби ці гроші перерахували, то пенсії виплатили б за червень. Але одержують їх більш-менш регулярно лише в Луганську, Сіверськодонецьку й Алчевську. У решті міст і районів області, а їх більше 30, видано в середньому 90 відсотків пенсії.... за лютий.
На Луганщині порівняно із працюючими - 87,9 відсотків пенсіонерів. І цей показник весь час зростає. За інформацією заступника начальника Луганського обласного управління Пенсійного фонду України Людмили Хмеленко, цього року було зібрано 164 мільйони гривень страхових внесків, а 83,2 мільйона надійшло з Києва як додаткове фінансування. 1996 року центр надав 903,8 мільйона гривень на потреби всіх регіонів України, а для Луганська - 161,8 мільйона або 18 відсотків від загальних обсягів додаткового фінансування.
Однією з основних причин заборгованості щодо зарплати і пенсій є економічна інфраструктура регіону, де провідною залишається вугільна галузь. Щоб урятувати вуглевидобувні підприємства, уряд дозволив замість 37 відсотків відраховувати лише 10 відсотків страхових внесків. Але навіть ці суми до Пенсійного фонду не надходять. В області із згаданих 234 мільйонів гривень заборгованих страхових внесків левова частка - 159,6 мільйона - на совісті підприємств вугільної промисловості.
Крім об'єктивних причин, є й суб'єктивні причини. Уже стало системою приховування у звітах коштів, з яких повинні відраховуватися страхові внески. Зафіксовано факт, коли у Краснодоні й Красному Лучі видавали зарплату через оплату лікарняних або регресних позовів, з яких внески не беруться.
Не лише пенсіонери страждають через невиплату пенсій. Місцеві бюджети, наприклад, заборгували 4,9 мільйона гривень, призначених для допомоги матерям, які мають дітей віком від півтора року до трьох. Для порівняння можна сказати, що загалом в Україні ця заборгованість становить 7,2 мільйона гривень. Отже, Луганщина серед усіх регіонів перебуває в найгіршому стані. Якби ці гроші надійшли до місцевого Пенсійного фонду, матерям в області можна було б надавати визначену державою допомогу протягом 16 місяців.
Не тільки працівники підприємств одержують натуроплату (зрозуміло, що в цьому випадку до Пенсійного фонду не відраховується жодної копійки), але й пенсіонери починають забувати, як виглядає готівка. Минулого року харчами, а також у рахунок боргів за комунальні й інші послуги пенсію "одержали" 6703 особи, тільки в першому кварталі цього року - 8439 осіб.
Більшість пенсіонерів країни переконані: "Пенсії не дочекаємося. Смерть перешкодить".
