Урбан РУСНАК: Мене вразила дуже висока непередбачуваність подій

Сьогодні гостем рубрики «Наша країна очима іноземців» є Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Урбан Руснак. Ми запропонували йому, як і всім послам іноземних держав, представлених в Україні, іноземним політикам і експертам, дати відповідь на такі два запитання:

1. Якою ви побачили або відкрили для себе Україну? Що з побаченого вразило вас найбільше?
2. Назвіть, будь ласка, три причини (умовно), щоб полюбити Україну?

Мене вразила дуже висока непередбачуваність подій в Україні.

1. Для мене Україна не була повною несподіванкою, тому що Словаччина все-таки є сусідньою країною. Я працював і в Росії, й в інших сусідніх країнах. Тож, в принципі, я не можу сказати, що відкрив для себе нову країну. Ця країна дружня, близька за серцем і характером. Можу тільки сказати, що я поглибив свої знання про Україну. І відкрив для себе те, наскільки ми, словаки й українці, близькі. Між нашими народами існує близька, дуже глибока практична й духовна спорідненість. Адже в нас ніколи не було жодних історичних проблем, баталій. І якщо навіть взяти мову чи релігію — йде такий плавний перехід від Словаччини до України. Немає різкої, чіткої межі: ось тут закінчується Словаччина, а тут починається Україна.

Мене як посла вразила в Україні дуже висока непередбачуваність подій. Я мушу визнати, що деякі повороти української політики були для мене несподіванкою. Я вже не думав, що декотрі політики зможуть повернутися назад у вище політичне життя. А вони з року на рік це демонструють. І я стаю свідком таких цікавих повернень до першого рангу політиків. Вражає й сама країна. Коли сядеш за кермо й почнеш їздити країною, тоді розумієш, яка величезна територія України. Мені було цікаво дізнатися, наскільки велика різниця між окремими регіонами України й за менталітетом, і за сприйняттям. Я навіть сказав би, що Україна більш різнорідна, ніж деякі країни в Східній Європі: Польща, Словаччина, Угорщина. Попри те, що в цих країнах розмовляють різними мовами, ментальність і схожість цих народів ближче, ніж іноді спостерігається в Україні. Різниця між галичанами, кримчанами, луганчанами досить велика.

2. Україну можна полюбити за її різноманітність, за те, яка вона є. За те, що тут живуть хороші люди, які близькі нам за характером. По-третє, за те, що в країні є такий внутрішній динамізм. Незважаючи на всі складності, через які, здавалося б, країна не просувається вперед, а стоїть на місці, шукає свій шлях, її рух не зупиняється. І мені здається, що тут треба бути дуже розумним політиком, щоб скерувати цей рух у потрібне русло. Наразі ж цей рух не скерований у потрібний бік, і тому немає потрібного результату. Щодо напрямку, то, звісно, — до Європи, іншого шляху просто немає.