Перейти к основному содержанию
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Коротко / Панорама дня

13 июня, 00:00

«Асканія Нова» може стати одниміз семи природних чудес України

Природні об’єкти Херсонської області — біосферний заповідник «Асканія-Нова», Олешківські піски й Державний Чорноморський заповідник — претендують на перемогу в акції «Сім природних чудес України», повідомляє Інтерфакс. «Загалом за звання семи природних чудес України змагаються 100 номінантів з усіх регіонів України», — повідомив ініціатор акції, народний депутат Микола Томенко (фракція БЮТ) під час поїздки по Херсонській області. Також М. Томенко висловив надію, що найбільша пустеля Європи — Олешківські піски, площа яких становить 22,5 тис. га, — отримає статус національного парку, а участь в акції найстарішого в Україні біосферного заповідника «Асканія-Нова» може сприяти розвитку його інфраструктури. «Наш проект доводить, що місцева влада починає приділяти більше уваги об’єктам — учасникам акції», — зазначив він. Акція «Сім природних чудес України» — це другий етап всеукраїнської акції «Сім чудес України», що проходила 2007 року. Тоді були визначені сім найкращих історико-культурних і архітектурних об’єктів. Її мета — пропаганда унікальної природи України й привернення уваги до об’єктів, які можуть бути цікаві також іноземним туристам. Переможці будуть оголошені 21 серпня, в переддень Дня незалежності України.

У Львові пройде вечір пам’яті Бориса Мозолевського

Завтра у Львівському палаці мистецтв пройде урочиста академія, присвячена пам’яті видатного українського поета й археолога, першовідкривача знаменитої скіфської пекторалі з кургану Товста могила Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО (1936 — 1993). У програмі: літературно-художня композиція з поетичних і прозових творів Бориса Миколайовича, пісні на вірші поета, слайд-фільм про його життя. А також відбудеться львівська презентація збірки «Поезій», що вийшла наприкінці минулого року у видавництві історико-мемуарної літератури «Темпора». (Представлення книжки київській публіці відбулося на початку цього року.) У вечорі беруть участь академік Іван Дзюба, дружина Бориса Миколайовича Віра Мозолевська, поети Михайло Сіренко та Петро Шкраб’юк. Ведучий — актор Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької Григорій Шумейко, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День» .

Тільки музичні шедеври

17 і 20 червня місцем зустрічі всіх меломанів стане Національна філармонія. Дві розкішні програми підготували українські майстри та іноземні дипломати, акредитовані в Україні. Так, з нагоди Дня Європи, за підтримки Делегації Єврокомісії в Україні, Посольства Австрії, Італійського інституту культури та Австрійського культурного форум пройде концерт, у якому твори класиків: Доніцетті, Белліні, Россіні та Малера виконають музиканти Симфонічного оркестру філармонії під орудою Миколи Дюдюри та українська примадонна Ольга Микитенко. Ця співачка була солісткою Національної опери, виступала з багатьма знаменитостями, зокрема, з легендарним іспанським тенором Хосе Каррерасом, останні роки нашій землячці частіше аплодують у країнах Європи. Та Ольга не забуває про Батьківщину і знаходить, хай і рідко, час приїхати додому, щоб виступити у Києві, де у Микитенко дуже багато прихильників. 20 червня пройде вечір під назвою «Тріумф опери. Гала Верді» (до 195-річчя від дня народження композитора). Це буде концертно-сценічне дійство, у якому твори маестро прозвучать у виконанні хору Національної опери, Філармонічного оркестру та солістів: Валентина Пивоварова (бас), Тетяни Анісімової (сопрано), Алли Позняк (меццо-сопрано) та тенорів — Олександра Гурця, і Дмитра Кузьміна. Зібрати такий зоряний склад організаторам програми вдалося завдяки Італійському інституту культури в Україні та Фонду сприяння розвитку мистецтв, повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК, «День» .

Райс підпише в Празі договір щодо ПРО

Держсекретар США Кондолізза Райс приїде до Праги для підписання договору щодо ПРО на початку липня, повідомив глава МЗС Чехії Карел Шварценберг. Саме Шварценберг, як очікується, поставить свій підпис під документами про ПРО з чеської сторони. 21 травня уряд Чехії офіційно схвалив головний чесько-американський договір про будівництво на чеській території бази протиракетної оборони (ПРО) США в районі полігону Брди. За словами прем’єр-міністра Чехії Мірека Тополанека, головний договір буде запропоновано для ратифікації чеському парламенту разом з другим документом — Договором про умови перебування в Чехії американських військовослужбовців (SOFA), що найближчим часом має бути готовий до підписання. Очікується, що два договори, пов’язані з розміщенням у Чехії радара системи ПРО США, будуть підписані одночасно. Раніше передбачалося, що основний договір про розміщення радара ПРО підпише на початку травня держсекретар США під час візиту до Праги. Однак Кондолізза Райс не змогла приїхати до Чехії. Варто зауважити, що підписання чесько-американського договору ще не дає 100-відсоткової гарантії, що радар США з’явиться на території Чехії. Документ має бути ратифікований обома палатами парламенту, після чого підписаний президентом країни Вацлавом Клаусом.

Історичне вибачення Канади перед індіанцями

Прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер офіційно вибачився перед канадськими індіанцями, потерпілими від системи шкіл-інтернатів, що діяла в країні для корінного населення, передає агентство France Presse. «Ця політика асиміляції була неправильною, вона завдала величезної шкоди і їй немає місця в нашій країні», — заявив глава уряду, виступаючи в Палаті общин парламенту. Він додав, що «то був сумний епізод нашої історії». З 1874 року на території Канади було організовано 132 школи-інтернати, до яких відправляли дітей індіанців і інуїтів, а також дітей від змішаних шлюбів, аби «христіанізувати» й цивілізувати» місцеве населення. Представники християнських церков, які керували інтернатами, намагалися навіяти дітям думку про меншовартість їхньої національної культури й релігійних вірувань. Вихованцям забороняли розмовляти рідною мовою. 1996 року урядова комісія дійшла висновку, що система інтернатів заподіяла непоправної шкоди багатьом поколінням корінного населення та їхній культурі. За підрахунками влади, в цих школах навчалося близько 150 тис. осіб. Для організації компенсаційних виплат колишнім вихованцям було організовано фонд, що в еквівалентні дорівнює 1,9 млрд. доларів США.

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать