Вадим Гетьман: "Відгуки боротьби з Гетьманом ще будуть"

За тиждень до смерті Вадим Гетьман дав інтерв`ю кореспондентові "Дня" В`ячеславу ЯКУБЕНКУ. Частина розмови була надрукована в нашій газеті. На жаль, ця публікація стала останнім виступом Вадима Гетьмана у пресі. Сьогодні ми публікуємо інтерв'ю в повному обсязі.

- Вадиме Петровичу, які Ваші враження від останньої виборчої кампанії?

- Я подавав разом із 63 депутатами подання про неконституційність закону про вибори. Тоді й "День" писав: "Якби Гетьмана не було, його треба було придумати"(до речі, я хотів би зустрітися з тим моїм візаві, який про це писав). Але тепер усі зрозуміли, що закон нікуди не годиться. Моя головна мета була - зберегти парламентаризм, не допустити "казахстанського варіанта". Конституційний суд сказав закону "так" до виборів, тож усі заплановані проти парламенту акції провалилися. Ми виграли в Конституційному суді: захистили парламентаризм, очистили закон від деяких недоречностей.

- Однак за цим законом Ви не стали депутатом...

- Цей закон і ст. 70 Конституції говорять, що виборець має право на вільне волевиявлення. Такого волевиявлення не було. Перед самими виборами відбулася масивна агресія з боку міністерства інформації, організована тими силами, які не хотіли допустити Гетьмана в парламент. І послабити відомі сили, які за ним стоять. Це була добре зрежисована кампанія, відверта боротьба з політиком, а не вибори. Відгуки про неї ще будуть. А я ще спробую довести, що виборів не було.

- Ви будете оскаржувати результати в суді?

- Я вже оскаржую. Засідання суду призначено, я подав апеляцію в Центрвиборчком, тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

- Якщо подивитися об`єктивно, у Вашого опонента були якісь переваги, чи йому допомогли тільки порушення?

- Всі мої 13 опонентів підтвердять: я жодного поганого слова, жодної неповаги до них не виявив. Це було моє кредо. Я вийшов на вибори зі своєю програмою, відстоював свої погляди. В Онуфрійчука була зовсім інша стратегія: виграти за рахунок бруду. Тобто заявити, що Гетьман не відповідає моральним засадам не тільки депутата, а й людини. Для цього використовувалися дві лінії. Перша - Гетьман зробив усіх вас жебраками, будучи головою Національного банку. Брехня! Гетьман 1992 року пішов із Нацбанку, а інфляція розгорнулася в 93 - 94-х роках. Навпаки, я про це попереджав і проти цього боровся. Другий закид - за цей час Гетьман став найбагатшою людиною. Проте багатства не соромляться. Дай Боже, щоб усі ми були багатими. Будуть багаті люди - буде багата держава. Водночас якщо я декларую порівняно скромні доходи, а мене називають найбагатшим, то виходить, що в мене приховані рахунки, що я мафіозі?! Це вже занадто! Онуфрійчук переступив межу порядності. Цей бруд мільйонним тиражем у три заходи підкидався в кожну домівку. І це зробила найелітніша частина міністерства інформації, мобілізована на боротьбу проти Гетьмана. Онуфрійчук повинен за це відповідати. Не вирішить суд - я звертатимусь до уповноваженого з прав людини, не вирішить омбуцмен звертатимусь у Європейський суд.